Територія 70-тисячного міста Бахмута на Донеччині зараз є окупованою. Мешканці змушені були виїхати: хто в Київ, хто в Дніпро, хто у Трускавець, а хто за кордон. Але бахмутці впевнені, що колись повернуться у рідне місто та відбудовуватимуть його, намагаючись забути ті жахіття, котрі важко пережити і в найгіршому сні, не те що наяву.

Між Трускавцем та Бахмутом ніколи не було офіційних партнерських зв’язків, але війна внесла свої корективи у відсутність співпраці. Одними з перших небайдужих ВПО в нашій громаді були активні бахмутці. Причому вони оселялися не лише в місті, а і в селах Трускавецької громади, інтегруючись та реалізуючи ті чи інші ініціативи й проєкти. Найактивнішим у цьому плані було село Уличне, яке цільово почало допомагати Бахмуту та бахмутцям у час, коли місто ще трималося і контролювалося українською владою та військовими.

Зараз бахмутці продовжують гуртуватися і думати про майбутнє. Зокрема про це йшлося на сьогоднішній зустрічі в Трускавецькій міській раді. Секретар Бахмутської міської ради Петриєнко-Полухіна Ганна Володимирівна, міський голова Трускавця Андрій Кульчинський та заступник міського голови Трускавця, депутат Львівської обласної ради Святослав Стефанків обговорили шляхи можливої співпраці. Як наголосив Андрій Богданович, така співпраця має бути конкретною та ефективною.

Перейти до вмісту