На випадок поранення чи полону: що треба знати про рідного-військового

При зникненні зв’язку з захисником, перш за все треба, зберегти номер, з якого він востаннє дзвонив.

З усіма документами треба буде зверненутися до військової частини та у поліції, а вже потім до міжнародних організацій та волонтерів.

Наполегливо рекомендується не огошувати публічно про зникнення захисника\захисниці, бо так можна виказати його\її ворогам.

Рідним та близьким військовослужбовця треба мати основну інформацію на кшталт позивного та номеру частини, де служить людина. Важливо мати контакти командирів та підрозділу воїна, а також його співслужбовців. Крім того, варто зробити скани документів.

Розповідаємо Вам про дані, які мають бути у рідних захисників\ захисниць, а також про те, як саме їх використовувати у разі втрати зв’язку.

Дані військовослужбовця: що варто записати.

Деякі документи та додаткові дані можуть допомогти відшукати/ідентифікувати захисника чи захисницю у випадку критичної ситуації. Є чіткий перелік основних даних, які мають бути у близьких людей військового, кажуть у Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.

Мати додаткову інформацію не завадить, але основний список такий:

  • прізвище, ім’я та по батькові; 
  • дата народження; 
  • копія паспорта;
  • контактні дані (адреса, номер телефону, пошта) територіального центру комплектації та соціальної підтримки, тобто військкомату, з якого людину мобілізували;
  • назва та номер військової частини;
  • повна назва та номер підрозділу;
  • контактні дані місця постійної дислокації;
  • посада, звання, військово-облікова спеціальність; 
  • копії індивідуального податкового номера (ІПН), номер військового квитка (включно з тимчасовим) чи жетону; 
  • позивний;
  • ПІБ та номери телефонів побратимів (або їх рідних); 
  • ПІБ та контакти звичайного командира;
  • ПІБ і контакти командира частини;
  • телефон гарячої лінії частини, бригади, групування. 

Людина зникла на війні: алгоритм дій

Інформація знадобиться у першу чергу у разі зникнення захисника\захисниці. Так, у випадку тривалої втрати зв’язку перш за все збережіть номер телефону, з якого він\вона вам востаннє телефонували.

Наступний крок — зв’язатися з військовою частиною. Це може бути гаряча лінія, безпосередній командир чи командир частини. Там мають пояснити причину.

Куди звертатися, якщо рідний-військовий у полоні або зник. Скріншот:  Дорожня карта Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

Якщо повідомлять, що людина зникла безвісти, уточніть:

  • подробиці її останнього місця перебування;
  • обставини ситуації, після якої пропав зв’язок;
  • координати, де був останній раз на зв’язку;
  • за якими координатами був направлений.

Вам мають повідомити усю несекретну інформацію. Найважливіше — це місце, де було втрачено зв’язок.

Далі слід звернутися у військкомат, з якого мобілізували. Попросіть перевірити наявність/відсутність повідомлення від частини про підтвердження статусу зниклого безвісти. Якщо немає, зверніться до групування (Головні управління Національної поліції області, райвідділки, обласні ГУ СБУ, ГУ ДСНС, ЗСУ, НГУ тощо).

Важливо! Не розповсюджуйте та не публікуйте у соціальних мережах світлини захисника у військовій формі з локацією останнього місця його перебування (зникнення) та вказанням номера військової частини. Розголос може нашкодити. Наприклад, трапляються випадки, коли місцеві жителі переховують захисників або ж вони самостійно намагаються вийти з оточення у цивільному одязі. 

Далі треба подати в поліцію заяву «Про розшук особи, зниклої безвісти за особливих обставин». У ній вказується максимально повна відома інформація щодо військового (ї) та всі відомі обставини щодо місця перебування, особливих прикмет (татуювання, шрами, пірсинг, родимки), речей, які він\вона могли би мати із собою (мобільний телефон, документи, прикраси) тощо. Також варто здати біологічні зразки для порівняння ДНК-профілів, але цю процедуру можуть призначити тільки правоохоронці на власний розсуд.

Після заяви потрібно отримати витяг з ЄРДР, де буде вказано ПІБ слідчого у справі. 

Важливо! Не обмежуйтеся суто зверненням у поліцію. Є низка міжнародних організацій, які допомагають з пошуками, наприклад, робоча група Ради ООН з прав людини з питань насильницьких, або недобровільних зникнень. Є практика, коли родини захисників отримували цінну інформацію саме від них. Також можна звертатися у Червоний хрест. Також можна скористатися чат-ботами та онлайн-сервісами для пошуку зниклих.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *