Державна санітарно-епідеміологічна служба України у зв’язку із надходженням звернень щодо діяльності власних територіальних органів повідомляє.
На сьогодні Державна санітарно–епідеміологічна служба України утворена і функціонує як окремий центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце–прем‘єр–міністра України – Міністра охорони здоров‘я України.
Указом Президента України від 06.04.2011 N 400 (Указ N 400/2011) було затверджено Положення про Державну санітарно–епідеміологічну службу України, пунктом 7 (Указ N 400/2011) якого передбачено, що Держсанепідслужба України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і на водному, залізничному, повітряному транспорті, а керівники цих територіальних органів є головними державними санітарними лікарями на відповідній території, виді транспорту, а повноваження головних державних санітарних лікарів районів, міст, районів у містах та на об‘єктах відповідних видів транспорту виконуватимуть керівники відповідних відокремлених структурних підрозділів територіальних органів Держсанепідслужби України після їх призначення та виготовлення печаток цих підрозділів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.2011 N 1382 “Про утворення територіальних органів Державної санітарно–епідеміологічної служби” (Постанова N 1382) та Положення про територіальні органи Держсанепідслужби України, затвердженого наказом МОЗ України від 19.01.2012 N 34 (Положення N 34), Головні управління Держсанепідслужби України в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі, на водному, залізничному, повітряному транспорті та їх відокремлені структурні підрозділи в містах та районах мають печатки та власні бланки. Наявність власних бланків та печаток у головних державних санітарних лікарів вказаними нормативно-правовими актами не передбачено.
Нормативно–правові акти, зокрема постанова Кабінету Міністрів України від 19.08.2002 N 1218 “Про затвердження Положення про державну санітарно–епідеміологічну службу України” та наказ Міністерства охорони здоров‘я України від 19.11.2002 N 420 “Про затвердження Положення про державну санітарно–епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров‘я України“, якими передбачалось наявність особистого бланку та печатки у головних державних санітарних лікарів, визнано такими, що втратили чинність.
Враховуючи те, що відповідно до законодавства територіальні органи Держсанепідслужби України вже створено, документи, що стосуються здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду на регіональному рівні, в т. ч. дозвільні (постанови, рішення, пропозиції, висновки, дозволи тощо) повинні підписуватись відповідним керівником територіального органу Держсанепідслужби України, який має повноваження головного державного санітарного лікаря відповідної адміністративної території чи виду транспорту та скріплюватись печаткою цього органу.
Зразки печаток територіальних органів Держсанепідслужби України та їх відокремлених структурних підрозділів слід надавати до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.
Платні адміністративні послуги, відповідно до Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу України (Указ N 400/2011) надаються лише територіальними органами Держсанепідслужби України, а кошти за їх надання повинні зараховуватись на єдиний казначейський рахунок Держсанепідслужби України.
Установи та заклади держсанепідслужби МОЗ України можуть забезпечувати виконання робіт та надання послуг, що не відносяться до адміністративних (господарські) для потреб територіальних органів Держсанепідслужби у встановленому законодавством порядку та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2002 N 1544 “Про затвердження переліку робіт і послуг у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, які виконуються і надаються за плату”.