Рівно рік тому помер воїн-трускавчанин Володимир Баран. Хоча Бог зберіг йому життя під час боїв (Володимир Баран був поранений), але все одно забрав у своє Небесне Царство під час проходження реабілітації.
Володимир Баран без вагань покинув рідну сім`ю, свої щоденні обов’язки і пішов на фронт захищати Україну. Він навіки залишиться в пам`яті українців як Воїн з великої літери, як той, хто віддав життя за Батьківщину.
Любов до України – це не гасла і не декларації, а щоденна праця, відстоювання свого, рідного (мови, культури, традицій, справедливості, чеснот), готовність піти зі зброєю в руках захищати рідний край від ворога. Саме так вчинив Володимир Баран, якого всі, хто його знав, запам’ятають як дуже порядну людину, майстра на всі руки, скромного і чесного чоловіка, батька, сусіда, трускавчанина, Українця.
В останню путь воїна проводжали в День Прапора. Церемонія прощання з Володимиром Бараном проходила в церкві св. Миколая.
Вічна пам`ять воїну Володимирові Барану та всім, хто поліг за волю та незалежність України. Пам`ятаємо наших Героїв!
