В Україні вже понад рік триває повномасштабна війна та діє воєнний стан, під час якого українські військові несуть службу до введення в дію наказу про демобілізацію. Проте є підстави, які дозволяють звільнитися.
Це прописано у законі “Про військовий обов’язок та військову службу”, який передбачає причини для звільнення з військової служби та тривалість несення служби від час війни та в мирний час.
Звільнення з військової служби ― які є підстави у воєнний час.
За законодавством, військові служать до введення в дію наказу про демобілізацію (стаття 23 Закону), завершення воєнного стану або до підстави для звільнення зі служби (стаття 26).
Під час воєнного стану є наступні підстави, які дозволяють військовослужбовцю звільнитися зі служби:
1. За віком ― досягнення граничного віку перебування на військовій службі.
2. За станом здоров’я ― має бути постанова військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку.
3. Якщо людину засуджено і набрав законної сили обвинувальний вирок суду про покарання у вигляді арешту, обмеження волі чи позбавлення військового звання.
4. У зв’язку з вихованням дитини з інвалідністю віком до 18 років.
5. У зв’язку з вихованням дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу(інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність.
6. У зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за хворою дружиною(чоловіком), дитиною, а також батьками своїми чи дружини (чоловіка), що підтверджується відповідним медичним висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я.
7. У зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю та/або одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи.
8. У зв’язку з необхідністю здійснення опіки над особою з інвалідністю, визнаною судом недієздатною.
9. У зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю I групи.
10. У зв’язку з необхідністю здійснення постійного догляду за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
11. Військовослужбовці-жінки — у зв’язку з вагітністю.
12. Військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку.
13. Один із подружжя, обоє з яких проходять військову службу і мають дитину(дітей) віком до 18 років.
14. Військовослужбовці, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років.
15. Перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років.
Рапорт на звільнення з військової служби.
У разі звільнення військовослужбовець повинен надати рапорт по команді, в якому зазначається підстава звільнення та документи, які її підтверджують.
У рапортах зазначаються:
– підстави звільнення з військової служби;
– думка військовослужбовця щодо бажання/небажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю;
– погодження на виключення зі списків особового складу військової частини до моменту проведення усіх необхідних розрахунків (необов’язково, за бажанням);
– районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.
Подання рапорту “по команді” означає направлення його в порядку підпорядкування прямому командиру, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так далі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена правом розв’язувати питання по суті.
Лише у разі неприйняття, нерозгляду чи незадоволення рапорту, він подається непрямому, старшому командиру із поясненням причин такої подачі. І так до посадової особи, яка наділена правом звільнення підлеглого військовослужбовця зі служби чи скасування рішень попередніх командирів.
Рапорт має дійти до останньої ланки з клопотаннями прямих командирів (начальників) або з обґрунтуванням їх відсутності. Для зручності в рапорті можна одразу зазначати всіх командирів від прямого до командира військової частини, але фактично подавати по команді і проставляти відповідні помітки подання, отримання та клопотання надалі нижчим командиром вищому.
Звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення.
Що потрібно знати.
Зауважте, підстави для звільнення з військової служби та підстави для відстрочки від мобілізації, викладені в статті 23 Закону про мобілізаційну підготовку і мобілізацію, відрізняються, тому наявність підстав для відстрочки не означає, що громадянин має право звільнитися з військової служби.
Важливо! Якщо особа, яка має право на відстрочку, не скористалася своїм право в ТЦК, пройшла військово-лікарську комісію та отримала мобілізаційне розпорядження, вона втрачає право на відстрочку.
Правила щодо звільнення військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у веденні воєнних (бойових) дій, лише після завершення виконання завдань в інтересах оборони та не пізніше трьох місяців з дня подання рапорту на звільнення з військової служби, розповсюджуються на контрактників за ч. 5 ст. 26, а не мобілізованих за ч. 4 ст. 26 Закону України “Про військовий обов’язок і військову службу”.