На цю тему ми спілкуватимемося із директором Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Марією Николаїшин, продовжуючи започатковану серію статей у рамках нашої рубрики «Правова допомога».
– Пані Маріє, скажіть будь ласка, у якому нормативно-правовому акті зазначено, що особа із інвалідністю може працювати?
– Почну з Основного Закону України. Так, статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю. Причому, вид праці він обирає добровільноабо ж добровільно на неї погоджується. Наголошую, що ця гарантія стосується також й осіб з інвалідністю. Окрім цього, наша держава ратифікувала ряд міжнародних актів, які декларують право осіб з інвалідністю на працю та покликані запобігтидискримінації таких осіб, зокрема, у сфері праці. Серед них: Конвенція про права осіб з інвалідністю, Конвенція про професійну реабілітацію та зайнятість інвалідів,Резолюція 48/96 Генеральної Асамблеї ООН від 20 грудня 1993 року “Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів”, ДеклараціяГенеральної Асамблеї ООН «Про права інвалідів», інші міжнародні акти, у тому числі, й рекомендації Ради Європи. Не можу оминути увагою ще й такі нормативно-правові акти як: Кодекс законів про працю України, Закон України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні, Закон України Про охорону праці.
– Яким чином забезпечується право особи із інвалідністю на працевлаштування?
– У статті 18 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та на оплачувану роботу здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій або ж до державної служби зайнятості. Наголошую на важливому аспекті: уразі, якщо інвалідність настала на підприємстві, тоді й підбір робочого місця здійснюється, як правило, на цьому ж підприємстві. Разом з тим,беруться до уваги побажання особи з інвалідністю, наявні у неї професійні навички і знання, а також рекомендації медико-соціальної експертизи. Водночас звертаю увагу на тому, щоза особами з інвалідністю внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, які проходять професійну реабілітацію, у тому числі професійну підготовку і перепідготовку згідно з індивідуальною програмою реабілітації, зберігається середній заробіток за попереднім місцем роботи із зарахуванням пенсії по інвалідності протягом усього терміну, установленого програмою. При цьому обов’язково дотримуєтьсяважлива умова: у випадку, якщо з моменту встановлення інвалідності минуло не більше року. За таких обставин відшкодування витрат з урахуванням сплачених сум пенсій здійснюється підприємством, установою та організацією чи фізичною особою, яка використовує найману працю, під час роботи в яких настала інвалідність.
Зауважу, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.
– А як бути особам з інвалідністю, які хочуть працювати вдома?
– Особам з інвалідністю, котрі не мають можливості працювати безпосередньо перебуваючи на підприємствах, в установах, організаціях, державна служба зайнятості сприяє у працевлаштуванні, підбираючи для них надомну роботу.
– А чи може застосовуватися для осіб із інвалідністю випробовування при прийнятті на роботу?
– Відповідь на це питання заслуговує на особливу увагу. Зазначу, що до Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги зверталося чимало клієнтів, яких турбувало це питання. Статтею 26 Кодексу законів про працю України накладена заборона на встановлення випробовування для осіб з інвалідністю, скерованих на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи.
– Чи можуть особи із інвалідністю залучатися до громадських робіт?
– Так, особи з інвалідністю можуть залучатися за їх згодою до оплачуваних громадських робіт.
– Чи має право працедавець залучати до надурочних робіт осіб з інвалідністю?
– Можна залучати осіб з інвалідністю до надурочних робіт і робіт у нічний час лише за їх згодою, враховуючи рекомендації медико-соціальної експертної комісії. Це регламентовано статтею 12 Закону України «Про охорону праці».
– Чи є специфіка охорони праці осіб із інвалідністю?
– Підприємства, установи та організації, де працюють особи із інвалідністю, зобов’язані створювати для них відповідні умови праці, ураховуючи рекомендації медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації. Окрім того, вони також повинні застосовувати додаткові заходи безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
У подальших публікаціях ми продовжимо консультації від Стрийського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
А зараз нагадуємо, що система безоплатної правової допомоги працює у дистанційному режимі. У разі необхідності для отримання: правової інформації; консультацій і роз’яснень з правових питань; послуги зі складення заяви, скарги та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); звертайтесь у зручний для Вас спосіб:
– зателефонувавши: 097 18 18 351 (Трускавецьке бюро правової допомоги), 067 16 77 144 (Стрийський місцевий центр), на гарячу лінію 0800 21 31 03
– надіславши запит в месенджер нашої фейсбук сторінки: https://www.facebook.com/Stryi.Legalaid.UA/
– надіславши листа на одну з адрес електронної пошти: [email protected] (Трускавецьке бюро ), [email protected] (Стрийський місцевий центр)
– skype: Трускавецьке бюро правової допомоги
– залишивши своє звернення у скриньці для звернень громадян
– Ви можете також скористатися довідково-інформаційною платформою правових консультацій «wikilegalaid» https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php
