Черговий виграний мікропроєкт – і чергова радість у Трускавецькій громаді! В Уличному оновлено бібліотеку, котра стала де-факто громадським простором, або, як тут кажуть, «дозвіллєвим центром». Урочисте відкриття оновленої бібліотеки відбулося сьогодні, 20 грудня, за участі настоятеля місцевої парафії св. Параскеви о. Петра Сливки, міського голови Трускавця Андрія Кульчинського, заступника міського голови, депутата Львівської обласної ради Святослава Стефанківа, старости с. Уличне Мар`яни Мазурик, депутата Трускавецької міської ради Михайла Галика, начальниці відділу культури ТМР Тетяни Татомир, директорки Трускавецької ЦБС Галини Грицило, активу села.
Реформування культурного простору в Уличному розпочалося ще в часи, коли сільським головою тут був Святослав Стефанків. Після завершення адмінреформи у 2020 році, коли село стало складовою частиною Трускавецької територіальної громади, зміни продовжилися. Минулого року було відкрито другий поверх бібліотеки-громадського простору, а тепер – дві кімнати на першому, де є книгозбірня та чудовий зал, в якому молодь може поспілкуватися, позайматися, потанцювати. Та на цьому уличненці зупинятися не збираються – у планах відремонтувати дах будівлі і зробити привабливим фасад.
На відкритті бібліотеки після молебню о. Петро Сливка зазначив: «В Уличному робляться добрі справи, і це прекрасна нагода подякувати Богу». Про те, що головне – не стіни, а люди, котрі творять громадський простір, культуру і життя в селі, говорив Андрій Кульчинський. Серед таких людей – директорка Уличненської бібліотеки Наталія Ничик, котра впродовж п’яти років окрім основного виду діяльності займається ремонтами і доведенням бібліотеки до перфектного стану. Її праця оцінена як жителями села, так і керівництвом Львівської обласної ради – Святослав Стефанків вручив пані Наталії грамоту за підписом голови ЛОР Ірини Гримак.
Легко йшли у танець юні уличненці, співали і колядували, грали на сопілці і бажали присутнім миру та добра. Велика простора світла зала з дзеркалами вмістила всіх бажаючих, а за вікном падав яскраво-білий сніг. Зимову казку доповнили ангели, сніжинки та Вифлеємська зірка, котра нагадала, що навіть неможливе стає можливим, якщо дуже захотіти і якщо Бог дає Своє благословення. Уличненці – працьовиті та дружні люди, котрі не лише думають як покращити життя в селі, а й докладаються до цього своєю працею та своїми коштами. Для прикладу, мікропроєкт у розмірі біля 300 тис. грн. не був би зреалізованим, якби не внесок ГО «Маю права», якби не спільна праця на благо рідного Уличного.
Як співається в давній пісні, «де згода в родині, де мир і тишина, щасливі там люди, блаженна сторона». І сьогоднішня подія в Уличному доводить, що може бути розвиток у селі, може бути щастя від спільної праці, може бути достаток та перспектива. І хай би так було у кожному українському місті та селі!
Фоторепортаж можна переглянути тут.
