Трускавець пам`ятає та шанує своїх героїв! Серед них – і Василя Біласа та Дмитра Данилишина, молодих підпільників-націоналістів, страчених 23 грудня 1932 року у Львові та похованих на Янівському цвинтарі.
Щорічно в день страти Біласа та Данилишина інтелігенція Трускавця збирається біля пам’ятного знаку на вул. Шевченка. Квіти та молитва – це той мінімум, який можемо присвятити пам`яті загиблих героїв. Максимумом мала би бути така любов до Вітчизни, як у них, 25-літнього Дмитра Данилишина та його 21-літнього племінника Василя Біласа. В день страти трускавчанин Дмитро Данилишин сказав свої знакові слова: «Дуже ми жаль, що не можу ще раз вмерти за Україну!». І в цих словах – вся суть його життя, діяльності, його посвяти рідному народові та боротьбі за державність України.
Білас та Данилишин були страчені окупаційною владою у 1932 році напередодні Різдвяно-Новорічних свят за напад на пошту у Городку під Львовом та за вбивство депутата польського Сейму Тадеуша Голувка. До речі, факт вбивства ініціатора польсько-українського поєднання Голувка саме Біласом та Данилишиним не є доведеним. Польського політика вбили невідомі у приміщенні пансіонату Сестер-Служебниць на вул. Стебницькій. Це вбивство могло бути провокацією, спрямованою на загострення і так непростих тоді польсько-українських взаємин.
Цьогоріч в структурі вшанування Біласа та Данилишина мав місце і перегляд фільму про трускавецьких героїв. На перегляд фільму прибув 10 клас Доброгостівської школи (ЗЗСО І-ІІІ ст. імені Івана Боберського). Про подвиг славетних трускавчан розповіла учням Марія Курищук, наукова працівниця музею історії міста-курорту, де відбувався перегляд фільму. Молодь поклала квіти до пам’ятного знаку Біласу та Днилишину.
Стрічка отця Михайла Греділя «Нескоримі» розповідає про напад на пошту в Городку, намагається розібратися в складних перипетіях тогочасного життя Східної Галичини, возвеличує героїзм одних та таврує зраду інших. Вперше фільм було продемонстровано кілька років тому у Трускавці на Міжнародному кінофестивалі «Корона Карпат».
Ім`ям Василя Біласа та родини Данилишиних у Трускавці названі дві вулиці, є пам`ятний камінь на місці родинного обійстя В. Біласа. Обидва герої є Почесними громадянами Трускавця (посмертно).
Вшанували членів УВО-ОУН Біласа та Данилишина також і у Львові, на місці страти героїв (колишня тюрма «Бригідки» на вул. Городоцькій) та на Меморіалі Українських Січових Стрільців (Янівський цвинтар), де поховані славні трускавчани.
