У школі № 3 відбулася батьківська конференція «Громадсько-патріотичне виховання засобами козацької педагогіки».
Виховання – проблема вічна. Відколи існує людство на Землі, відтоді й дбає про потомство і продовження свого роду. Від батьків передається генетичний код, рідна мова, матеріальна й духовна культура, що й забезпечує прогрес суспільства, наступність і спадковість поколінь.
У тому, що ми українці, є сьогодні народом, нацією, провідна роль належала козацтву, яке тривалий час було єдиним і могутнім форпостом, що стояв на сторожі свободи, гідності і честі України.
Змістовним і цікавим був виступ В’ячеслава Умнова, який понад 10 років досліджував козацтво. Він наголосив, що козацька педагогіка була глибоко самобутнім явищем української національної педагогіки. Козацька педагогіка діяла не лише в родинному вихованні та у навчально-виховних закладах. Цікаво, що її ідеї, принципи впливали на формування стійких козацьких об’єднань – громад, товариств, братств. В епоху становлення і розвитку козацької педагогіки український народ мав високий освітній рівень, чим захоплювалися зарубіжні вчені, мандрівники.
Власним досвідом щодо патріотичного виховання в сім’ї поділилась Підлужна Наталія, мати учениці 4-Б класу. Пастернак Наталія, мати учня 9-А класу, розповіла про традиції своє сім’ї щодо зміцнення здоров’я дітей, фізичного розвитку, формуванню здорового способу життя.
Відродження традицій козацького виховання в школі розкрив у своєму виступі учитель предмету «Захист Вітчизни» Салань Є.П.
До батьківської конференції готувалися й учні, й учителі. Спільно зі своїми наставниками: Гавриликом В.І., Ярчук А.В., Гаманюк Л.С., Баняс О.А., Родіоновою І.В., Стецем М.В. і Ганчарик О.В. підготували презентації, малюнки, підготували сценки, які висвітлювали життя козаків, і звичайно демонстрували творчість.
Усі учасники конференції, переконалися в тому, що усім своїм змістом і характером козацька педагогіка доводить, що справжнє виховання – це національне виховання, справжня педагогіка – це національна педагогіка.
