Споконвіку непорозуміння між батьками та дітьми мали місце в кожному суспільстві. Можна філософствувати на тему «Колись було не так. Ми були інші»…, але правда є правдою. Більшість дітей вважає своїх батьків «застарілими», а батьки, в свою чергу, дітей невдячними. І це мінімум. Часто можна почути від батьків «ТА Я ЗАРАДИ НЬОГО (НЕЇ) В СВІТИ ПОЇХАВ (ПОЇХАЛА), А ВОНО… НІЯКОЇ ВДЯЧНОСТІ, ТА ЩЕ ФИРКАЄ»… Яку дяку хочуть отримати батьки від дітей і за що? Давайте розбиратися…
Чи правильно виховуємо своїх дітей?
Чи готуємо їх до того, щоб вони бачили добро в світі?
Чи ставимося до них, як до особистості?
Чому в дитині проявляється «бунтар»?
Як повинні (і чи повинні) діти віддячувати батькам за батьківство?
На ці та інші питання ми шукали відповіді вчора, 19 вересня 2024 року, на першому лекційному занятті, з кваліфікованим психологом, засновником та керівником ГО «ОЛАННА» АННОЮ ТУЛЬЧИНСЬКОЮ за сприяння ГО «ДійТвори». Даний захід став початком конструктивної співпраці між Службою у справах дітей та ГО «ОЛАННА». Перше заняття проведено з опікунами та батьками, яким не байдуже майбутнє їх дітей і які хочуть виховати прекрасних (в майбутньому) батьків для своїх онуків. Предметом спілкування стали дитячі психологічні травми та їх наслідки в подальшому житті людини, психотипи особистості, що це таке і які вони бувають та багато іншого.
Прикладом великої і безкорисної любові до дітей стала розповідь про Януша КОРЧАКА – видатного польського педагога, письменника, лікаря і громадського діяча, який відмовився врятувати своє життя тричі заради дітей.
У перший раз це сталося, коли Януш прийняв рішення не емігрувати до Палестини перед окупацією Польщі, щоб не залишати «Будинок сиріт» напризволяще.
Вдруге – коли відмовився бігти з варшавського гетто.
А в третій – коли всі мешканці «Будинку сиріт» вже піднялися у вагон поїзда, що відправлявся в табір, до Корчака підійшов офіцер СС і запитав:
– Це ви написали «Короля Матіуша»? Я читав цю книгу в дитинстві. Хороша книга. Ви можете бути вільні.
– А діти?
– Діти поїдуть. Але ви можете покинути вагон.
– Помиляєтесь. Не можу. Не всі люди – мерзотники.
Кажуть, що КОРЧАК по дорозі в Треблінку розповідав дітям казки, щоб відволікти їх від важких думок. Ці епізоди настільки характерні для особистості «старого лікаря», настільки відповідають стилю всього його педагогічного і людського життя, що не виникає сумнівів – це було саме так.
Януш КОРЧАК – педагог, який відмовився покинути своїх дітей на порозі газової камери. Не покинув і загинув у німецькому концентраційному таборі Треблінка разом зі своїми вихованцями – дітьми з варшавського «Будинку сиріт», хоча міг би врятуватися.
Януш КОРЧАК виділив 10 принципів виховання дітей і рекомендував дотримуватися їх повсякчасно:
- Не чекай, що твоя дитина буде такою, як ти, або такою, як ти хочеш. Допоможи їй стати не тобою, а собою.
- Не вимагай від дитини плати за все, що ти для неї зробив. Ти дав їй життя, як вона може віддячити тобі? Вона дасть життя іншому, той – третьому, і це незворотний закон подяки.
- Не зганяй на дитині свої образи, щоб у старості не їсти гіркий хліб. Бо що посієш, те й пожнеш.
- Не стався до проблем дитини звисока. Життя дане кожному під силу, і будь упевнений – її життя таке ж складне, як і твоє, а може й складніше.
- Не принижуй!
- Не забувай, що найважливіші зустрічі людини – зустрічі з дітьми. Звертай більше уваги на них – ми ніколи не можемо знати, кого ми зустрічаємо в дитині.
- Не муч себе, якщо не можеш зробити щось для своєї дитини, просто пам’ятай: для дитини зроблено недостатньо, якщо не зроблено все можливе.
- Дитина – це не тиран, який заволодіває всім твоїм життям, не тільки плід з плоті і крові. Це – та дорогоцінна чаша, яку Життя дало тобі на зберігання і розвиток в ньому творчого вогню. Це – розкріпачена любов матері і батька, у яких буде рости не «наша», «своя» дитина, але і душа, яка дана на зберігання.
- Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужій те, що не хотів би, щоб робили твоїй.
- Люби свою дитину будь-якою – неталановитою, невдахою, дорослою. Спілкуючись з нею – радій, бо дитина – це свято, яке поки що поруч.
Службою у справах дітей обговорено подальшу співпрацю з п. Г. ТУЛЬЧИНСЬКОЮ і ця співпраця буде спрямована на роботу з батьками та дітьми разом та окремо, на подолання стереотипів та на встановлення «міцних мостів» між поколіннями.
Організатори висловлюють подяку партнеру, готельному комплексу 365 за наданий конференц-зал для проведення заходу.
