Якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні роки не переноситься.
Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання – документально підтверджена сума витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексомУкраїни.
Платник податку має право включити до податкової знижки фактично здійснені ним протягом звітного року витрати – частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, суму коштів, сплачену на користь вітчизняних закладів освіти, суму витрат на сплату страхових платежів, суму витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій тощо. Витрати повинні бути підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, що ідентифікують продавця товарів чи послуг і їх покупця. У зазначених документах обов’язково повинно бути відображено вартість товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (надання послуг).
Повний перелік витрат, дозволений до включення до податкової знижки визначено пунктом 166.3 статті 166 Податкового кодексу України.
Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному році не може перевищувати суми річного загального оподаткованого доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата.
