І щось в мені таке велить
збіліти в гнів до сотого коліна!
І щось в мені таке болить,
що це і є, напевно, Україна.
Сьогодні, 19 березня, відома українська поетеса Ліна Костенко відзначає 95-літній ювілей (народилася 19.03.1930 у м. Ржищів на Київщині). З цієї нагоди у Трускавецькій центральній бібліотеці діє тематична поличка «Талант винятковий та багатогранний».
На експозиції представлені відомі твори найулюбленішої і найвизначнішої української поетеси: роман «Маруся Чурай», в якому йдеться про силу духу українського народу; історичний роман «Берестечко»; вибрані поезії; книга «Мадонна Перехресть», яка присвячена коханій доньці – Оксані; наукова книжка Івана Дзюби «Є поети для епох», де перед читачем розгортається літопис долі Ліни Костенко і долі країни в різні часи, а також біографічна книга про життя і творчість Ліни Костенко «Гармонія крізь тугу дисонансів…», де описані глобальні історичні події перетинаються з різноманітними моментами родинного життя.
Ліна Костенко, певне, найбільш цитована українська поетеса, соцмережі рясніють уривками її віршів. Коли ж у 2022-му розпочалося повномасштабне вторгнення, Ліна Василівна Костенко під час нагородження Орденом Почесного легіону Франції розповіла, що не припиняла працювати, навіть коли під Києвом точилися бої.
Підкрадається лихо нечутними кроками.
Захлинаються кров’ю і димом світанки.
Вигинає імперія хижий хребет.
По дорогах повзуть розчепірені танки.
Причаїлася свастика в літері Zet.
А ще світяться хатки в зимовій завії.
Ще не знає ніхто, що йому на роду.
Лиш над Києвом очі святої Софії
спопеляють навіки новітню орду.
Твори поетеси можна перечитувати не тільки в день її народження, адже творчість Ліни Костенко поза часом. У ній можна знайти розраду у важкі хвилини, підказку в складному виборі, натхнення, бажання жити, змінюватися і боротися.
Ліна Костенко – справжня майстриня художнього слова, її вірші – це приклад відданого служіння своєму народові. Вона є класиком української літератури; не кожному випала щаслива доля – отримати визнання за життя.
Запрошуємо відвідати центральну бібліотеку міста, щоб ще раз звернутися до творчості Ліни Василівни, перечитати її поезію та прозові твори, які надихають повірити в свої сили та вчать бути собою за будь-яких обставин.