Хоча сьогодні свято Різдво св. Івана Хрестителя, та зовсім не святковий настрій у жителів села Доброгостів та всієї Трускавецької громади. Бо сьогодні ми проводжали в останню дорогу нашого полеглого Захисника-Героя Романа Дашка.
Весь Доброгостів зібрався на похорон воїна, котрий так скоро покинув цей світ через ворога-супостата. І не тільки Доброгостів, адже прибуло чимало людей з інших населених пунктів: з сусідніх сіл Уличне та Бистрий, а також з міста Трускавця, де покійний працював.
Міську владу на похоронних жалобних урочистостях представляли заступник міського голови Мирон Флюнт, депутати міської ради Любомир Пасемко, Ярослав Грицак, старости Василь Ірод, Мар`яна Мазурик. Чисельною була делегація з Трускавецького готельно-курортного комплексу «Карпати» на чолі з заступником генерального директора Юрієм Грицаком. Були також і працівники санаторію «Молдова», де покійний також працював.
Роман Дашко був порядним та звичайним хлопцем, чоловіком, сином, сусідом, працівником. Вирісши в селі, він отримав справжню життєву школу як давати собі ради в житті, як шанувати старших, як жити по совісті, по-людськи. Ровесник української Незалежності (народився 1 серпня 1990 року), Роман був щирим патріотом, як і всі в Доброгостові та в нашому краї. Любив свою родину, своє село, свою церкву, свою роботу, любив рідний край і Україну. Коли йому рік тому вручили повістку неподалік Стебницького кільця, Роман не ховався, не втікав, не шукав обхідних чи обманних шляхів, а пішов служити. І не знав, що вже ніколи йому не повернутися живим до рідного Доброгостова, до рідного Трускавця.
Чин похорону провели священники ПЦУ, проповідь на подвір`ї батьківського дому виголосив отець Роман Водяник. А потім похоронна процесія вирушила у довгу-предовгу путь, останню для Романа. Колона розгорнулася від одного кінця Доброгостова, де мешкав Герой, до церкви святого Архистратига Михаїла, де пройшло відспівування та чин останнього цілування.
Ми висловлюємо співчуття рідним полеглого Романа, адже це непоправна болюча втрата. Тільки час зможе дещо загоїти рани, але не вилікує повністю. Єднаючись у молитві за світлої пам`яті Романом Дашком, пам’ятаймо і про живих, про його батьків та донечку, які можуть потребувати допомоги, а також про те, щоб його світлий образ був та залишився не лише на надмогильному пам’ятнику чи Алеї Слави, але і в наших серцях.
Царство Небесне та вічний упокій тобі, дорогий наш Романе. Нехай м`якою буде тобі рідна земля…
