Музей історії міста-курорту Трускавець відсвяткував свій сорокарічний ювілей. В далекому 1982 році, у грудні місяці зусиллями тодішньої міської влади (Болеслав Петровський) та курортної ради (Георгій Стародуб) у вишуканій віллі «Саріуш» в мавританському стилі відкрився музей міста-курорту, першим директором якого став Степан Мазур. Від того часу змінилося багато, мінялися президенти та мери, проходили революції та війни, помирали люди та цілі епохи, а музей живе, розвивається, фіксує історичні моменти, втілює в життя проєкти і з впевненістю дивиться в майбутнє.
Більше половини часу існування музею його очолювала Любов Константинова, котра рівно 10 років тому, в 2012-му, передала естафету керівництва Галині Коваль. Тож спільно з колективом пані Галина працює над тим, щоб музей був музеєм №1 серед 146 музеїв Львівщини. Спільно з Галиною Коваль в музеї трудяться та вкладають у нього частинку своєї душі Любов Константинова, Ольга Фединяк, Марія Курищук, Катерина Гарасим’як, Роман Драгомерецький, а допомагають їм добрі люди – кожен у своїй галузі. Це Ірина Бердаль-Шевчик, Петро Закусило, Ігор Ліщинський, працівники культури, освіти, а передусім міська влада на чолі з очільником Трускавецької громади Андрієм Кульчинським. 29 грудня спільно з усією святочною громадою він привітав музей з ювілеєм та відзначив наскільки розквітла установа за останні декілька років.
З ювілеєм працівників музею історії м. Трускавця вітали о. Андрій з церкви святого Миколая, котрий поблагословив ювілейну урочисту академію, начальниця відділу культури Тетяна Татомир, друзі-музейники зі Львова, Дрогобича, Борислава та Трускавця Люся Перейма, Роман Метельський, Софія Легін, Алла Гладун, Надія Кіхта, Олена Білас-Березова, Наталія Леонова, та Андрій Спас (представляли Львівський історичний музей, музей УФОТО, музей Михайла Грушевського, музей «Дрогобиччина», музей Михайла Біласа та історико-краєзнавчий музей м. Борислава). Кожен з виступів був зворушливим, ностальгійним, адже кожен з тих, хто виступав, може похвалитися або роботою в трускавецькому музеї історії, або багатолітньою співпрацею з ним. Не обійшлося і без подарунків, в том числі цінних – таких як давні поштівки з Трускавця, старі світлини доби національного відродження 1990-х рр., унікальні видання тощо.
З ювілеєм музей вітали художники (Іван Притула зі Львова та Василь Лялюк з Дрогобича), театрали-самородки (Георгіна Янів, Микола Іваник, Володимир Грех, Ігор Ліщинський, Богдан Фединяк), освітяни (Марія Мількович, Олександр Байдацький з НВК «СЗШ №2-гімназія», Леся Васьків з Доброгостівського ЗЗСО І-ІІІ ст. ім. Івана Боберського), працівники культури (директор Народного дому м. Трускавця Олег Чернявий, директорка Доброгостівської дитячої музичної школи Уляна Цмайло, заступниця директора Трускавецької школи мистецтв ім. Роман Савицького Леся Павлик, директорка Народного дому с. Доброгостів Галина Васьків, директорка Народного дому с. Орів Іванна Болюк), а також старости Орова Тетяна Сухроменда й Доброгостова Василь Ірод. На свято завітали і секретар Трускавецької міської ради Наталія Пономаренко, і заступники міського голови Трускавця Святослав Стефанків та Мирон Флюнт, і чимало інших друзів музею. Пишний букет квітів передала своїй вихованиці Галині Коваль вчителька історії Доброгостівської школи, керівниця гуртка «Благословенні сліди мого краю» Ганна Гундер.
Всі – і ті, кому надали слово для виступу, і хто не виходив на сцену через брак часу (церемонія затяглася на понад дві години) – згадували про свої особисті історії, пов’язані з музеєм, та ділилися сокровенним – за що вони люблять музей.
А музей є за що любити – за затишну атмосферу, за смаколики на Різдво, за цікаві та пізнавальні експозиції, за екскурсії та виставки, за креатив, за чимало втілених важливих проєктів, як от хоча б «Ніч у музеї», «Великий Трускавець», «Там де сходи», «1000 і 1 фотографія», «Різдвяні посиденьки», «Резиденція святого Миколая», «Повстанська криївка», за нещодавні акції для наших військових, і цей перелік можна продовжувати ще довго.
Виступи чергувалися показами мистецько оформлених слайдів, котрі в соцмережах вже місяць спонукають замислитися за що любимо музей історії Трускавця, та музично-пісенними композиціями. Перед присутніми виступали інструментальний ансамбль Трускавецької школи мистецтв ім. Р. Савицького (директор школи – Ігор Нич), бандуристи цієї ж школи Андрій Малащак (учень) та Леся Баб’як (викладачка), дует акордеоністів-баяністів ТШМ (викладачка Ірина Іваночко), а феєричне завершення дійства забезпечила методистка Народного дому м. Трускавця Оксана Чіпак (Сопілка), котра виконала коляду «Пане-пане господарю, пусти нас до хати».
Після слів подяки всім присутнім завершальним акордом святкувань стало планове вимкнення світла, та ніколи не погасне воно в наших душах, у нашій Україні, не погасне воно в житті музею, адже кожен з працівників установи – справжній генератор, котрий виробляє добрий якісний продукт, котрий продукує позитивний імідж курорту, котрий несе промінь віри та надії у нашу Велику Перемогу. Саме її, цієї Перемоги, найчастіше бажали в день ювілею музею. І саме задля її наближення працює кожен з нас, кожен на своєму фронті, чи то у волонтерстві, чи то на інформаційному, освітньому, культурному, економічному, медичному, бізнесовому полі, зазначив у своєму виступі міський голова Трускавця Андрій Кульчинський.
Ми ж приєднуємося до всіх щирих, теплих та сонячних слів, котрі лунали в ювілейний день та бажаємо музею здійснення хоча б частини озвучених побажань.
Зі святом, музей історії міста-курорту! З 40-літнім ювілеєм!
