«Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовність допомогти, якщо сама нація не виборює і не кує своєї долі власною боротьбою» – Степан Бандера.
Символ нескореності та розуму, відваги та винахідливості, боротьби та твердості, віри та українськості. Це все про Степана Бандеру, чиє прізвище з різних мов перекладається як «прапор». Він дійсно став прапором України, а згадка про нього досі викликає у ворогів не лише лють, а й жах.
Трускавець спільно з всією Україною та українцями різних країн світу вшанував свого видатного земляка, Великого Українця Степана Андрійовича Бандеру. Заходи з вшанування відбулися традиційно 1 січня біля пам’ятника Бандері, що неподалік кінотеатру «Злата». Згуртуватися тут, щоб засвідчити і пам’ять, і повагу, і вірність ідеалам, зібралися представники міської влади Трускавця (керівництво міста, працівники міськвиконкому та депутати), духівництво, працівники установ освіти та культури, небайдужі трускавчани та гості міста-курорту.
До речі, цьогорічне віче до дня народження Бандери у Трускавці було досить масштабним та велелюдним. Лунали Державний Гімн України «Ще не вмерла Україна» та Гімн ОУН-УПА «Зродились ми великої години», були покладання квітів, панахида, хвилина мовчання, слово міського голови, виступи дітей та дорослих учасників.
Панахиду відслужили шестеро греко-католицьких священиків, після чого напрочуд патріотичну промову виголосив та постать Степана Бандери присутнім наблизив один зі священиків. Міський голова Андрій Кульчинський говорив про ідею, час якої настав – ідею боротьби за Українську Націю. Пісні на воєнну тематику виконали вихованка Народного дому с. Орів Яна Артимович (кер. Іванна Болюк) та сестри Дицьо (Світлана Кишакевич та Галина Стець), доцентки Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка – під акомпанемент вчителя СЗШ №3 м. Трускавця Михайла Стеця. Зворушливий вірш про долю внутрішньо переміщених осіб та біженців продекламувала вихованка гуртка «Художнє слово» Народного дому м. Трускавця Владислава Микиташ (кер. Георгіна Янів). Ведучою дійства була Марія Скрипник з Народного дому м. Трускавця (директор Олег Чернявий). А в доповнення до урочистого віче музей міста-курорту запросив на тематичну екскурсію, котра розпочалася в 16.00.
Степан Бандера народився 1 січня 1909 року, тобто 116 років тому, в селі Старий Угринів на Станіславщині (нині Івано-Франківщина) у священичій родині. Мама Мирослава була донькою священика в Старому Угринові, батько Андрій – священик (родом зі Стрия).
Степан Бандера прожив всього лише 50 років, бо куля совєтського агента Богдана Сташинського обірвала його життя 15 жовтня 1959 року у Мюнхені (Німеччина), де він і похований.
Бандера – український політичний діяч, революціонер, один із радикальних та чільних ідеологів, практиків і теоретиків українського націоналістичного руху XX століття, після розколу Організації українських націоналістів — голова Проводу ОУН-Б. Його життя та діяльність – це приклад того як можна і треба любити Вітчизну, віддаючи себе повністю їй на служіння. Приклад Степана Бандери надихає і буде надихати ще багато майбутніх поколінь українців.
Фоторепортаж можна переглянути тут.