По-осінньому похмурий та по-зимовому сумний день 20 грудня. В цей день Трускавецька громада у скорботі, адже зустрічаємо тіло полеглого воїна Ігора Крамара, котрий загинув декілька днів тому на фронті. Зустрічаємо і прощаємося, адже вже завтра повезуть його на місце останнього спочинку.
На Перехресті Героїв, від якого розходиться декілька доріг у різних напрямках, вже традиційно схиляємо коліна при приїзді катафалку. Автомобіль, в якому лежить труна з тілом полеглого воїна, під’їжджає до роздільної смуги та зупиняється в оточенні лампадок та похилених людей. З неба немов спливає глибокий сум, в обличчя січе вітер, а сонце немов заховалося, щоб не бачити тих людських трагедій, котрі несе кожна смерть невинно убієнних – Захисників, цивільних, всіх жертв війни, розв’язаної диявольським московським режимом.
Панахиду відслужили п’ятеро отців з трьох греко-католицьких парафій Трускавця.
Панахида на Перехресті Героїв, спільне «Отче наш» та Державний Гімн України – це той ритуал, який потрібен нам, живим. Потрібен для того, щоб ми зберегли нашу віру і надію: у Бога, в Україну, у Правду та майбутнє торжество справедливості Добра над Злом. Кожна така зустріч полеглого Героя на Перехресті Героїв – це водночас і декларація того, що є ще люди, котрі пам’ятатимуть, котрі молитимуться, котрі нестимуть справу покійного далі, в глибину років.
Ігор Крамар, син Богдана, нещодавно відзначив 51 рік (30 листопада), тобто полудень віку. Міг ще жити десятки років, міг допомагати людям, адже завжди відгукувався на людську потребу, не відмовляв у помочі. Тому і пішов на захист України, бо хто ж, як не він? Тільки такі чесні, справедливі та мужні, як він, і йдуть, аби протистояти чужинецькій навалі, віддаючи натомість здоров’я чи й життя.
Ігор не створив своєї сім’ї, але він був членом нашої великої громадської сім’ї. Тож Трускавецька громада повік пам’ятатиме його жертву, його подвиг, його любов до краю та України.
З висоти небес, у складі Небесного Воїнства Герой Ігор Крамар дивиться, як люди приходять помолитися біля його тіла – не лише за упокій душі, а й за Українську Перемогу, за Божий захист для всіх живих Українських Воїнів, за справедливий мир, за Боже благословення для нашої Вітчизни та всіх наших співгромадян.
Ще сьогодні в церкві святого пророка Іллі за Ігорем Крамаром відслужать парастас (поч. в 19.00), а завтра в 11.00 розпочнеться чин похорону. І участь в таких траурних заходах теж потрібна в першу чергу нам, адже цим ми показуємо нашу стійкість, нашу повагу до полеглих та живих Захисників, що ми і вони – це одне ціле, це Україна, котра понад усе!
Спочивай з миром, воїне Ігоре, а ми пам’ятатимемо про тебе у наших молитвах. Вічна пам`ять тобі, Герою!
