У скорботі Трускавецька та Східницька громади – сьогодні «на щиті» повернувся до рідного краю полеглий воїн-Захисник Василь Герич.
36-літній чоловік загинув біля Покровська, прослуживши в ЗСУ більше трьох років, практично з початку повномасштабного вторгнення рф, з березня 2022 року.
Василь Петрович Герич народився 25 липня 1988 року в мальовничому селі Майдан неподалік Східниці в багатодітній сім`ї. Там минуло його дитинство, там пізнавав школу життя, там формувався як щира, добра, працьовита Людина. Після закінчення місцевої початкової школи завершував навчання у школі села Рибник.
А потім доля закинула його в Трускавець, котрий став для нього другою малою Батьківщиною, рідною домівкою. Тут познайомився з дівчиною, одружився, тут народилася донечка, котрою молода сім`я тішилася і спільно виховувала. Ідилія тривала, як і в багатьох тисяч українців, до того чорного дня, коли почалася повномасштабна війна…
До ЗСУ Василя призвали 10 березня 2022 року. Ніс службу як водій-електрик в І інженерному батальйоні 703-ї окремої бригади підтримки (військове з’єднання інженерних військ Сухопутних військ України). 17 червня 2025 року під час виконання бойового завдання біля Покровська на Донеччині Василь Герич отримав тяжкі поранення, несумісні з життям.
Сьогодні, 20 червня, на Перехресті Героїв домовину з тілом полеглого Воїна зустрічали родина, друзі, побратими, волонтери, представники Трускавецької та Східницької територіальних громад, а також ті небайдужі, кому болить кожна втрата, кожна загибель Українця.
Серце розривалося від голосінь дружини, доньки, сестер, мами і всіх, хто ще й досі не може повірити у смерть Василя.
Прощання з Василем Геричем проходить в каплиці церкви святого Миколая у Трускавці, сьогодні в 18.30 тут відслужать парастас.
А завтра, 21 червня, Василь Герич навіки повернеться з Трускавця у своє рідне село Майдан, щоб спочити на місцевому кладовищі, серед смарагдових гір, буйних трав, стрімких дерев та потічків. Його могила, як могили тисяч полеглих Захисників, буде нагадуванням кожному з нас, яка величезна ціна нашої свободи, незалежності, права бути Українцями і говорити рідною мовою.
У памʼяті рідних і друзів Василь Герич залишиться мужнім воїном, вірним товаришем, люблячим чоловіком і турботливим батьком, найкращим сином і братом.
У полеглого воїна залишилися дружина, донька, батьки, сестри і брат, котрий несе службу в ЗСУ. Щирі співчуття рідним та близьким Захисника! Вічна слава і вічна пам`ять Герою Василю Геричу!
