У великодній тиждень, коли вся Україна готується до світлого свята Воскресіння Христового, село Доброгостів Трускавецької громади огорнув невимовний смуток. Громада прощалася зі своїм земляком, захисником України Андрієм Петрусяком, який повернувся додому на щиті.
Андрій народився 28 травня 1978 року в Доброгостові, де виріс, працював і будував своє життя до того фатального дня, коли війна покликала його захищати Батьківщину. Він служив сапером у військовій частині А 4447 у званні старшого солдата, з честю виконуючи найнебезпечніші завдання.
Трагічна звістка про загибель Андрія на Покровському напрямку прийшла ще в лютому 2024 року. Понад рік його рідні – старенький батько, рідний брат і донька – жили в болісному очікуванні, коли зможуть гідно попрощатися зі своїм захисником. І лише тепер, напередодні Великодня, Андрій повернувся до рідної землі.
Похоронна процесія розпочалася від батьківського дому загиблого воїна. Здавалося, все село вийшло востаннє вклонитися своєму Герою – колона людей розтягнулася вулицями Доброгостова. Хтось ніс квіти, хтось державні прапори з чорними стрічками, але кожен приніс своє щире співчуття та вдячність.
У церкві Святого Миколая Чудотворця отець Любомир Кушнір відправив прощальну службу. В тиші храму лунали слова молитви за упокій душі воїна і за силу тим, хто залишився жити з цією непоправною втратою.
Особливо важко прощатися з нашими захисниками у переддень Великодня, коли всі готуються до свята і серця сповнені очікування. Але, можливо, саме в цей час Господь приймає душі наших Героїв найближче до себе, відпускаючи їм усі гріхи.
Для родини Андрія цей Великдень назавжди залишиться часом глибокої скорботи, але й надії на воскресіння і вічне життя. В ці дні, коли християни всього світу згадують страждання і воскресіння Христа, смерть Андрія Петрусяка набуває особливого символічного значення – як жертва за життя і свободу інших.
Поховали Героя на місцевому кладовищі. Низький уклін, сльози близьких і скорботна тиша односельців супроводжували Андрія в останню путь. Над могилою майоріли синьо-жовті прапори – символ тієї України, за яку він віддав найдорожче – своє життя.
Пам’ять про старшого солдата Андрія Петрусяка назавжди збережеться в серцях жителів Доброгостова. Його ім’я стало ще одним символом незламності українського духу і готовності захищати свою землю ціною власного життя.
Спочивай в мирі наш Герою… Вічна пам’ять і слава Андрію Петрусяку!