Рівно рік тому, 1 квітня 2024 року, на фронті загинув справжній Українець, патріот-націоналіст, воїн-Герой Петро Юркевич. Пом`янімо ж воїна в роковини смерті та віддаймо шану його подвигу захисту Вітчизни.
Юркевич Петро Іванович народився 2 липня 1980 року у Трускавці. Тут Петра знало чимало людей, адже навчася у СЗШ №1, був товариським, любив справедливість.
На війні за нашу незалежність і свободу Петро Юркевич з 2014 року. Пройшовши АТО, повернувся додому, та невдовзі, з початком повномасштабного вторгнення рф поновився на службі. На його прохання у Трускавці вдалось зібрати кошти на придбання спеціального квадроцикла для евакуації поранених із поля бою.
У лавах ЗСУ молодший сержант Петро Іванович Юркевич був командиром бойової машини – командиром 3 механізованого відділення А 4123.
«Сокира», за таким позивним знали Петра побратими, був досвідченим військовим, тож останнім часом багато займався із новобранцями – навчав їх тактичної підготовки.
Світлої пам`яті Петро Юркевич загинув 1 квітня 2024 року під час виконання бойового завдання біля міста Часів Яр Бахмутського району на Донеччині. Артобстріл не залишив жодних шансів Захисникові, тож він поліг у цій битві як мужній воїн і командир.
Петра дуже любили та поважали побратими. Так, в дописі на Фейсбуці «Правий сектор Борислав» пише: «Він був відважний та мудрий воїн, вірний побратим! Своїм прикладом вів у бій та нищив ворогів своєї нації. Україна втратила справжнього вірного свого сина! Величезна втрата для нашого підрозділу, м. Трускавця та м. Борислава і всієї України!».
Вічна пам`ять воїнові Петрові Юркевичу та всім, хто поліг за волю та незалежність України. Пам’ятаймо про ціну, яку платять наші оборонці, підтримуймо наше військо, підтримуймо наших волонтерів, щоб смерть цих Героїв не була даремна, щоб їхня Слава жила з нашою Перемогою! Пам`ятаємо наших Героїв!