Галина Пагутяк – наша землячка, видатна сучасна українська письменниця, лауреатка Шевченківської премії (2010 рік, за роман «Слуга з Добромиля»), авторка багатьох творів в різних жанрах (фентезі, наукова фантастика, готичний роман). Її найновіший роман «Око світу» дещо випадає зі звичної для авторки схеми, адже це заснований на реальних подіях твір з історії УПА середини ХХ століття, дія якого відбувається на Дрогобиччині.
Роман «Око світу» розповідає про молодого 14-літнього хлопця Ілька із села Залокоть, а дія роману проходить в селах Залокоть, Сторона та місті Бориславі. Тож не дивно, що саме в Бориславі проходила перша презентація роману. А сьогодні, 15 березня, авторка презентувала свій твір у курортному Трускавці, в музеї історії міста-курорту.
Півторагодинний захід розпочався зі вступного слова директорки музею, модераторки презентації Галини Коваль. Після молитви за полеглими воїнами України часів УПА і новітньої війни викладач Трускавецької школи мистецтв імені Романа Савицького Андрій Сливка навіяв присутнім відповідний історичний фон бандерівськими піснями «Три браття з Прикарпаття», «Скоростріл, куфайка і з тризубом шапка» та «Десять років горіла земля у людей під ногами». А після цього Галина Пагутяк розповіла про історію творення роману, труднощі з його виданням, сюжетну лінію та привідкрила деякі таємниці для тих, хто не обмежиться презентацією, а розпочне читання книги.
Отже, головним прототипом роману є реальна людина, бориславець Василь Хомин. Назва «Око світу» походить від таємничого діаманту, захованого в печерах гори Берда. Роман був написаний ще до початку повномасштабного вторгнення московії в Україну. Видали книгу у видавництві «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» (директор Іван Малкович). Дуже довго не могли зробити художнє оформлення книги, бо малюнки не відповідали справжньому образу підлітка-повстанця. У книзі є позитивні та негативні персонажі, а продовженням розповіді про Ілька стане наступний твір Галини Пагутяк «Нічний подорожній», який має побачити світ в 2023 році.
Розповідь знаменитої письменниці плавно лилася, і немов зачаровані її слухали вчителі зі шкіл Трускавця та Доброгостова, учні – ровесники головного героя твору, небайдужі місцеві та переселенці, воїни, котрі проходять реабілітацію. Кожне слово Галини Пагутяк падало немов зерно на благодатний ґрунт, адже цей твір – не легке чтиво, котре забудеш доки сонце сяде за обрій, а цінна перлина, оте символічне «Око світу», завдяки якому знаєш хто є хто і як діяти в потрібній ситуації.
Письменниця розповідала про три типи бійців (романтики, самогубці та воїни), про повстанські могили, за які місцевий люд не забував у найгірші лиховісні часи совєтської доби, про гріх предків, котрі замовчували правду, і тепер її доводиться визбирувати по крупинках та склеювати-реконструювати задля цілісного образу Правди. А ще вона оповідала про свої враження від довоєнних мандрівок у Кам`янське, Запоріжжя, Чернігів, Херсон та Маріуполь, про байдужість багатьох із тих, хто мав би плекати справжню українську освіту та національний дух, про те, що дорослі зраджували, але підлітки – ніколи. Звісно, були й «солодкі Дарусі», котрі могли погубити батьків несвідомо, але це не була та прорахована зрада заради самозбереження, коли кидаєш найвірнішого друга в лабети ворога, у вічні каземати неволі.
Про те, як насправді важливо пам’ятати про те, що було, щоб не повторювати давніх помилок предків, говорив отець Іван з Нагуєвич. Від імені Трускавецької громади подякував авторці за книгу один зі старійшин нашого міста, краєзнавець та мандрівник Ігор Ліщинський. На згадку про презентацію «Ока світу» у Трускавці вчителька Лариса Барабаш вручила Галині Пагутяк сувенір, виготовлений на 3D-принтері в трускавецькій STEAM-лабораторії (єдиній такій в Галичині) – бойового кота (письменниця дуже любить котів). Презентація пройшла в теплій атмосфері, незважаючи на негоду за вікном.
Фоторепортаж із події можна переглянути тут.
