В 1944-1947 роках тисячі українців, які проживали на території Холмщини, Надсяння, Підляшшя, змушені були покинути рідні домівки внаслідок депортацій. Історична довідка для тих, хто хоче глибше пізнати історичні аспекти події – за цим посиланням.
Частина лемків осіла у Трускавці, і серед них були неперевершені майстри-різьбярі.
Саме творчості лемківських майстрів різьбярної справи присвячена нова виставка в музеї «Дрогобиччина» (відділ історії на вулиці Франка, 32), котра відкрилася 10 вересня.
Участь у заході взяли і трускавчани. Завідувачка відділу історії музею “Дрогобиччина” Зоряна Кордуба розповіла про майстрів-різьбярів та їхні чудові роботи. Перед присутніми постали не лише традиційні дерев’яні орли, ціпки чи різьблені тарелі, а й надскладні у виконанні шедеври, трьохвимірні ілюстрації до творів класиків української літератури та картини з життя лемків. Ось лісоруби за роботою, а он там син Захара Беркута Максим рятує з лап ведмедиці доньку Тугара-Вовка Мирославу, а ще далі Шевченкові Наймичка та Катерина роботи Василя Шпака – єдиного з представлених тут трускавецьких майстрів, який має не лемківське походження.
Виставковий проєкт «Різьблений лемківський світ» з фондової збірки дрогобицького музею включає твори різьбярів з Лемковини Івана та Василя Кіщаків, Павла Одрехівського, Онуфрія Сухорського, Андрія та Степана Орисиків, Миколи Бердаля, Данила Долинського, Федора Стецяка, Юрія Потоцького, Івана Ілляша. Всі вони походять із сіл Вілька та Балутянка тоді Саноцького, а тепер Кросненського повіту в Польщі. Для декого з них Трускавець став другою батьківщиною, і тут багато хто знайшов свій вічний спочинок.
Ці лемківські майстри та їхні твори – частина нашої великої культурної спадщини, котру маємо знати, пізнавати, любити, шанувати та берегти. Бо то є наше!
Виставка експонуватиметься два місяці.
Світлини Ірини Бердаль-Шевчик з відкриття виставки переглянути тут.
