17 травня з ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я проводиться Всесвітній день боротьби з артеріальною гіпертонією (або гіпертензією). З нагоди цього дня та в рамках Тижня громадського здоров’я пропонуємо Вашій увазі статтю, підготовлену лікарем Галиною Скрипкою з Дрогобицького районного відділу ДУ “Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України”
Артеріальна гіпертензія
Артеріальна гіпертензія (артеріальна гіпертонія, АГ) – медичний термін, який означає, що кров надміру тисне на стінки артерій із середини. Нормальним вважають систолічний (верхній) тиск менше 120 і діастолічний нижній) тиск менше 80 мм рт. ст.
Артеріальну гіпертензію діагностують у разі постійного підвищенні рівня артеріального тиску (АТ):
– більше 140 мм рт. ст. (систолічний АТ);
– більше 90 мм рт. ст. (діастолічний АТ).
Підвищений артеріальний тиск без належного лікування може призвести до інфаркту, інсульту, ниркової чи серцевої недостатності, погіршення зору та інших ускладнень. Навіть помірне підвищення АТ пов’язане зі зменшенням очікуваної тривалості життя.До 40% хворих на артеріальну гіпертензію не підозрюють у себе недугу, бо часто ця хвороба має безсимптомний перебіг.
Щоб виявити АГ, необхідно знати її ознаки, регулярно вимірювати тиск і спостерігати за власним станом.
Визначальні фактори ризику появи артеріальної гіпертензії:
стать (частіше страждають жінки);
вік (більше 50 років);
рівень загального холестерину.
малорухливий спосіб життя,
ожиріння,
ранній початок серцево-судинних захворювань у членів родини,
доклінічні прояви атеросклерозу,
знижена функція нирок тощо.
У осіб, які мають найближчих родичів до 55 років з артеріальною гіпертензією, ризик розвитку гіпертонічної хвороби збільшується учетверо.
Роль надлишкового вживання натрію (солі) в розвитку АГ було яскраво продемонстровано в Японії. Завдяки впровадженню Національної освітньої програми з обмеження вживання солі за 20 років удалося значно знизити частоту гіпертензивних цереброваскулярних катастроф (інфарктів, інсультів тощо).
Типи артеріальної гіпертензії
З урахуванням особливостей етіології виділяють два типи артеріальної гіпертензії:
– первинну, або есенціальну (гіпертонічна хвороба);
– вторинну, або симптоматичну.
У 95% випадків діагностують есенціальну артеріальну гіпертензію.
Симптоми артеріальної гіпертензії:
– підвищений тиск (140/90);
– головний біль (найчастіше — в потиличній чи тім’яній частині);
– періодичний шум у вухах, потемніння в очах та запаморочення;
– біль у ділянці серця;
– прискорене серцебиття (понад 90 разів на хвилину) у спокійному стані;
– відчуття задухи.
У більшості випадків початок артеріальної гіпертензії лишається непоміченим. Якщо артеріальний тиск підвищується поступово, то на головні болі, запаморочення зазвичай не зважають.
Підвищення тиску можуть супроводжувати загальна слабкість, дратівливість, сонливість. Подібні симптоми притаманні абсолютно різним недугам, саме з цим пов’язане пізнє звернення хворих до фахівця, коли АГ виявляють випадково під час візиту до лікаря з інших причин.
Ще гірше, коли вже на кардіограмі виявляються зміни у вигляді гіпертрофії лівого шлуночка чи окуліст фіксує зміну судин очного дна. Це означає, що підвищений АТ уже встиг завдати шкоди серцю і судинам і починати лікувати його слід було ще рік тому
Гіпертонічний криз
Коли артеріальний тиск підвищується різко, це не може залишитися непоміченим. Якщо починає сильно боліти голова, миготять «мушки» перед очима, дзвенить (гуде, шипить) у вухах, нудить і блювота не приносить полегшення — це може бути ознакою гіпертонічного кризу.
У такому випадку необхідно терміново викликати екстрену допомогу і лікуватися в умовах кардіологічного стаціонару.
Лікування артеріальної гіпертензії
Лікування гіпертонії має відбуватися тільки під наглядом лікаря.
Тільки медичний спеціаліст може поставити діагноз і призначити відповідні ліки.
Якщо вам уже поставлено діагноз «гіпертонія», слід негайно прийняти призначені ліки для зниження тиску і полежати 30-40 хв із заплющеними очима. Після вжитих заходів поміряйте тиск знову: якщо він не знижується, стан погіршується — необхідно викликати бригаду екстреної медичної допомоги
Профілактика артеріальної гіпертензії
Замислитися про профілактику гіпертонічної хвороби необхідно в молодому віці, особливо якщо хто-небудь із близьких родичів має серцево-судинні захворювання.
Запобігти артеріальній гіпертензії допоможуть здорові харчові звички і спосіб життя загалом:
– підтримуйте нормальну масу тіла;
– відмовтеся від куріння;
– обмежуйте кількість спожитого алкоголю, а краще взагалі не вживайте спиртного;
– регулярно займайтеся фізичними вправами (не менше 30-40 хв 3-4 рази на тиждень);
– обмежуйте споживання солі (до 5 г на добу для дорослої людини — трохи менше чайної ложки, включно з «прихованою сіллю» в маринадах, копченостях, ковбасах, соусах і навіть у звичайному хлібі);
– уникайте стресів (чудовою профілактикою впливу стресів на організм є легкий біг, плавання,йога, прогулянка на природі);
– вживайте продукти, багаті на калій (крупи, бобові, фрукти, овочі, зелень).
Щоб не пропустити початок артеріальної гіпертензії, необхідно уважніше ставитися до свого здоров’я і вимірювати артеріальний тиск не рідше 2-х разів на місяць усім людям після 50 років.
Як правильно вимірювати артеріальний тиск
Рання діагностика АГ залежить від точності вимірювань, для чого рекомендується регулярно перевіряти справність пристроїв для вимірювання тиску (тонометрів) і правильність їхніх показань.
Не менш важливо дотримуватися під час вимірювань рекомендацій міжнародних експертів, зокрема:
– тиск вимірюють сидячи, у стані спокою, не раніше ніж через 30 хв після ходьби, куріння, вживання чаю, кави та інших кофеїновмісних напоїв (інакше можна зафіксувати підвищений тиск навіть у здорової людини);
– ноги мають стояти на підлозі;
– вимірюють АТ двічі (перерва — до 2 хв), а за розбіжності показань більше 10 мм рт. ст. потрібне ще одне вимірювання, показником буде середній результат;
– манометр розташовують на рівні серця;
– під час першого вимірювання АТ вимірюють і на лівій, і на правій руці, при цьому до уваги беруть вищий показник;
– якщо різниця у показаннях різних рук перевищує 20 мм рт. ст., потрібне повторне вимірювання.
Артеріальну гіпертензію діагностують, якщо підвищені показники зафіксовано в результаті принаймні двох вимірювань.
У разі помірного підвищення під час першого вимірювання друге вимірювання здійснюють через кілька місяців, а якщо підвищення значне — через коротший інтервал.
Дані єдиного вимірювання беруть до уваги для діагностування АГ, якщо вони свідчать про 3-й ступінь гіпертонії (показники вищі за 160 мм рт. ст. для систолічного тиску і вищі за 110 мм рт. ст. для діастолічного тиску), наявна відповідна симптоматика, існує високий додатковий серцево-судинний ризик.
У разі виявлення артеріальної гіпертензії (АГ) призначення медикаментозних препаратів і вибір дози здійснює тільки лікар!
Вчасно проходьте профілактичний медогляд!Дбайте про своє здоров´я та бережіть себе!
Галина Скрипка, лікар загальної гігієни Дрогобицького районного відділу Державної установи «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб Міністерства охорони здоров’я України»
