Роман Дашко… Наш полеглий воїн-Герой з Доброгостова… Він понад усе на світі любив свою маленьку донечку, був опорою для батьків, порадником для брата, висококласним кваліфікованим фахівцем у колективі, справжнім другом для багатьох. Такої щирої людини, як Роман, ще треба пошукати. Його любили і поважали, йому довіряли і до нього прислухалися. Тож не дивно, що така велика кількість людей оплакують його загибель, адже звістка про смерть Героя впала на нас, наче грім серед ясного неба. Досі не віриться, що його вже немає посеред живих…
У один з найдовших днів у році, в спекотний літній день 23 червня, на Перехресті Героїв ми зустрічали чергову домовину, ще одного полеглого воїна-Героя. Чин панахиди звершило шестеро священників, у тому числі отець Роман Водяник (ПЦУ) з Доброгостова.
Роман Миколайович Дашко народився та виріс у Доброгостові. Закінчивши школу, здобув медичну освіту та працював за фахом (медбрат, масажист), в тому числі у оздоровчих закладах та санаторіях Трускавця. Був прекрасним батьком для своєї донечки, котру любив понад усе на світі, був зразковим сином для батька й неньки, був порадником та помічником для багатьох друзів і знайомих.
Рік тому, а саме 19 травня 2024 р., Романа мобілізували в лави ЗСУ. Свій військовий обов’язок Роман Дашко виконував як навідник І мінометного відділення мінометного взводу роти вогневої підтримки 3 десантно-штурмового батальйону військової частини А0224. Гаряча лінія фронту, запеклі бої, постійні сутички з ворогом, утримання зайнятих позицій – до останньої краплі крові полеглий воїн спільно з побратимами захищав Україну, її суверенітет, незалежність та територіальну цілісність.
Але сили, на жаль, нерівні, а ворог злий, лютий та підступний. 18 червня 2025 року в бою під селищем Перебудова Волноваського району Донецької області доброгостівчанин Роман Дашко взяв участь в своєму останньому земному бою, полігши смертю хоробрих. Нам залишається лише його оплакувати, молитися і ставити його подвиг в приклад іншим.
Майорить на вітрі синьо-жовте полотнище на Перехресті Героїв, і схиляються в скорботі голови перед домовиною полеглого Захисника Романа. Люди стають на коліна в знак поваги до подвигу полеглого воїна, і моляться спільно зі священниками, витираючи сльози та зціплюючи вуста в безмовнім болю, у нестерпній скорботі. Навколо літо-літечко, і не віриться, що воно вже останнє для такого молодого чоловіка. Адже до своїх 35, які виповнилися б 1 серпня, Роман не дожив якийсь місяць. Нестерпно гірко, боляче та важко прощатися з нашими Героями – цвітом української нації.
Складаючи руки в молитві за полеглим воїном-Героєм Романом Дашком, згадуємо всіх, хто віддав своє життя за цих 11 років московсько-української війни, молимося за них та просимо в Господа Бога, щоб помстився за їхню загибель, розбив ущент ворогів та дарував Україні перемогу над супротивником-супостатом.
З Перехрестя Героїв траурна колона вирушає до рідного села та рідної домівки Романа Дашка, щоб вся родина, весь Доброгостів змогли сьогодні і завтра попрощатися з ним, віддати йому останню прислугу та провести в останню дорогу. Встелена квітами дорога, люди на узбіччях на колінах, сум та слова підтримки найрідніших – це знак поваги, але ніхто не поверне батькам сина, а Україні такого зразкового громадянина…
Сьогодні в 18.00 за убієнним слугою Божим Романом в домі жалоби буде відслужено парастас. Чин похорону розпочнеться завтра, 24 червня. Початок похоронної процесії від дому жалоби до православної церкви с. Доброгостів – в 14.00.
Вічна пам`ять полеглому Романові Дашку і Царство Небесне…
