В День Захисників та Захисниць України у селі Доброгостів проводили в останню дорогу, на місце вічного спочинку полеглого воїна-Героя – Миколу Коркішка. Символічно, що похорон відбувався в цей день, адже сьогодні згадуємо та шануємо всіх захисників – і живих, і померлих.
Весь Доброгостів зібрався сьогодні на подвір`ї воїна, щоб провести його в останню путь. Похоронна процесія розтягнулася від рідного обійстя на вулиці Франка до церкви. Спільно з громадою провели воїна в останню путь отці Любомир та Роман з Доброгостова та отець Петро з Уличного. У надгробній промові біля будинку отець Любомир Кушнір висловив слова підтримки родині. Незважаючи на скорботу та біль втрати, ви щасливі, що маєте можливість попрощатися з покійним, прийти на його могилу, бо тисячі сімей українських воїнів, на жаль, не знають чи живі їхні батьки/брати/сини/чоловіки, чи ні, тому що дуже багато безвісти зниклих, зазначив отець.
Як хотілося б, щоб Микола повернувся додому зі щитом, а не на щиті! Щоб він зайшов до хати, обійняв батьків, дружину, дітей, привітався з сусідами, подивився чи все гаразд на господарстві… Бо був добрим господарем, каже о. Любомир. Як хотілося б, щоб всі наші воїни повернулися додому живими…
На жаль, клята війна забрала Миколу у розквіті сил, у віці 48 років, і вже ніколи ми не почуємо його голос, не побачимо його посмішки, не поспілкуємося з ним, не потиснемо його міцну чоловічу руку. Незвіданими є шляхи Господні, якщо Він допускає, щоб сім`ї втрачали міцну опору – чоловіків, батьків, синів. Але віримо, що жертва Миколи, як і жертва тисяч інших полеглих воїнів, не є марною. Бо якби не він, якби не наш Микола Коркішко та інші воїни, то вже топтав би чобіт окупанта вулиці наших міст та сіл, а новітні концтабори повнилися б нашими людьми – чоловіками, жінками, дітьми та людьми похилого віку. Саме Миколі та всім нашим Захисникам і Захисницям – як живим, так і полеглим – завдячуємо нашою державою, нашою свободою, нашим існуванням як вільних людей.
Тому низький уклін батькам Героя за те, що добре виховали свого сина, щирі співчуття дружині та дітям, котрі втратили чоловіка й тата, та вдячність полеглому Героєві від рідного Доброгостова, від Трускавецької громади та всієї України за те, що він залишився вірним сином Батьківщини та стояв на варті нашого спокою до останнього свого подиху. Дякуємо і молимося до Бога, щоб зволив дарувати Царство Небесне Миколі та всьому нашому воїнству, котре полягло на полях битви.
Сьогодні, на свято Покрови Пресвятої Богородиці, у Трускавці та двох селах нашої громади (Орів та Уличне) є храмовий празник. У кожній церкві сьогодні молимося за живих захисників, благаючи Господа, щоб зберіг їхні життя, відвертав кулі, дозволив повернутися до рідної домівки живими та неушкодженими. В той же час розуміємо, з яким страшним ворогом маємо справу – з ворогом лукавим, осатанілим, слугою диявола, нечестивим та підступним. З давніх часів у війнах завжди є загиблі, поранені, завжди є ті, хто своїми грудьми прикриває побратимів, хто не втікає з поля бою, а боронить позиції, боронить рідну землю до останньої краплі крові, до останнього подиху. Таких людей називаємо Героями. І хоч дуже сумно втрачати таких людей, цвіт нації, але завдяки їм міцніє державність, гартується самосвідомість, зберігається воля. Такі Герої мають бути завжди у нашій пам`яті та перед нашими очима, і шанувати їх – наш святий обов’язок. Тож поряд з молитвою за живих захисників звершуємо молитву і за полеглих воїнів…
Сьогодні, прощаючись зі світлої пам`яті Миколою Коркішком, маємо розуміти, що він – наш Герой, один з тих, за кого маємо пам’ятати до кінця свого життя. Бо у простій формулі «Вічна пам`ять» якраз закладено весь сенс того, що можемо зробити для померлих чи полеглих – пам’ятати про них вічно. І ця пам`ять не має закінчитися з відходом у вічність людей, які особисто знали Героя, вона має передаватися з покоління в покоління.
Дякуємо тобі, воїне Миколо, за твій подвиг і за твою жертву! Вічна тобі пам`ять! Нехай прийме Господь твою душу та оселить на лоні праведних Авраама, Ісаака та Якова, де всі святі праведні спочивають, та дарує Царство Небесне!
І щирі співчуття рідним, які втратили сина, чоловіка, батька. Нехай Господь потішить вас у цьому горі та дарує Свою благодать…