Від сьогодні (1 травня) в Україні почнуть виплачувати одноразову грошову допомогу тим працівникам об’єктів критичної інфраструктури, державним службовцям і посадовим особам місцевого самоврядування, які отримали важку шкоду здоров’ю при виконанні службових обов’язків в районах ведення бойових дій.
Така норма прописана у в відповідному Законі, який був ухвалений у березні 2023 року та підписаний Президентом України у квітні.
Йдеться про одноразову виплату для тих працівників критичних підприємств і державних установ, як отримали інвалідність при виконанні службових обов’язків у зонах, охоплених бойовими діями.
У законопроєкті прописані такі суми:
– якщо отримано інвалідність I групи — 0,8 млн. грн.;
– з інвалідністю II групи — 0,5 млн. грн.;
– з інвалідністю III групи — 0,2 млн. грн.;
– у разі загибелі держслужбовця чи працівника об’єкту критичної інфраструктури— 1 млн. грн. (буде виплачуватися родичам).
В документі йдеться про те, що виплату можна отримати протягом 3 років після отримання інвалідності.
Головна умова призначення такої допомоги — аби поранення, каліцтво, контузія чи захворювання, які призвели до інвалідності, були отримані під час виконання посадових обов’язків після 24 лютого 2022 в районах ведення бойових дій (їх список постійно оновлює Кабмін) чи в районах, які піддавалися бомбардуванням, авіаударам та іншим збройним нападам росії.
Право на отримання одноразової допомоги за шкоду життю і здоров’ю мають:
– працівники об’єктів критичної інфраструктури;
– державні службовці;
– посадові особи місцевого самоврядування.
Якщо ж людина, яка є представником однієї з цих категорій, загинула, грошову допомогу у розмірі 1 млн. грн., мають право отримати її близькі родичі:
– батьки, якщо вони не були позбавлені батьківських прав до досягнення повноліття загиблим;
– один із подружжя, який не одружився вдруге;
– малолітні та/або неповнолітні діти;
– повнолітні діти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти в освітніх закладах різного рівня, але не довше ніж до досягнення ними 23 років;
– повнолітні діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;
– повнолітні діти, які мають свої сім’ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;
– утриманці загиблого (померлого), яким у зв’язку з цим виплачується пенсія.
