Р І Ш Е Н Н Я виконавчого комітету № 1230 від 03.03.2025р. “Про затвердження «Плану заходів локалізації та ліквідації наслідків на випадок розливу забруднюючих речовин з метою недопущення забруднення водних об’єктів на території Трускавецької територіальної громади»”

На виконання ст.15, 19, 66 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», керуючись ст.36^-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вимогами Водного кодексу України, вимогою Державної екологічної інспекції у Львівській області № 32-08 від 28.11.2024р., з метою охорони життя і здоров’я громадян, охорони навколишнього природного середовища на водних об’єктах розташованих на території територіальної громади, виконавчий комітет Трускавецької міської ради

В И Р І Ш И В :

1. Затвердити План заходів локалізації та ліквідації наслідків на випадок розливу забруднюючих речовин з метою недопущення забруднення водних об’єктів на території Трускавецької територіальної громади, згідно додатку.

2. Контроль за виконанням даного рішення залишаю за собою.

Міський голова Андрій КУЛЬЧИНСЬКИЙ

Додаток

до рішення виконавчого комітету

Трускавецької міської ради

від 03.03.2025р. № 1230

ПЛАН ЗАХОДІВ

локалізації та ліквідації наслідків на випадок розливу забруднюючих речовин з метою недопущення забруднення водних об’єктів на території

Трускавецької територіальної громади.

1. Оцінка ситуації.

1.1. Отримання інформації про інцидент (місце, час, обсяг розливу, наявність постраждалих):

– визначити місце розливу використовуючи GPS-навігацію, карти або візуальні орієнтири, щоб точно визначити місце розливу;

– повідомити про подію та викликати на місце інциденту 7ДПРЧ 7ДПРЗ ГУ ДСНС України у Львівській області, ВП №2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області та інші відповідні служби;

– Дрогобицькому РВ ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ» за можливості ідентифікувати невідому речовину взявши зразки речовини для лабораторного аналізу, щоб визначити її склад та небезпечні властивості;

– оцінити масштаби розливу, визначити площу забруднення та об’єм вилитої речовини;

– оцінити потенційні ризики, визначивши, які водні об’єкти знаходяться в зоні ризику забруднення, а також чи є інші потенційні загрози;

– врахувати погодні умови (вітер, дощ, температура), які можуть вплинути на розповсюдження речовини

1.2. Встановлення зони безпеки відповідно до типу та обсягу речовини:

– визначити та встановити зони евакуації навколо місця розливу, з урахуванням властивостей речовини;

– провести евакуацію людей з небезпечної зони;

– забезпечити доступ до місця події тільки уповноваженим особам.

2. Локалізація розливу.

2.1. Створення фізичних бар’єрів:

– викопати канави або створити дамби для запобігання стоку речовини у водні об’єкти при цьому використовуючи загороджувальні бони або інші бар’єри ( в т. ч земляні насипи обкладені плівкою, мішки з піском щоб запобігти поширенню речовини на грунті та потрапляння у водні об’єкти);

– закрити каналізаційні люки та дренажні системи поблизу місця розливу;

– при можливості, провести відведення води від забрудненої зони, щоб мінімізувати контакт з речовиною.

2.2. Використання сорбентів:

– використовувати сорбційні матеріали (наприклад, пісок, глина, торф, спеціальні промислові сорбенти) навколо місця розливу для поглинання рідини;

– замінювати насичені сорбенти новими для підтримки ефективності.

2.3. Використання насосів:

– при проведенні ліквідаційних робіт використовувати насоси для збирання рідких забруднювачів у герметичні контейнери;

– забезпечити герметичність контейнерів для запобігання витіканню речовини.

3. Ліквідація наслідків.

3.1. Збір та нейтралізація речовини:

– при потребі, якщо не вдається зібрати невідому речовину, зняти верхній шар ґрунту, який був забруднений, з подальшим його знешкодженням або утилізацією;

– провести збір розлитих речовин, використовуючи для цього спеціалізоване обладнання (насоси, вакуумні установки);

– помістити зібрану речовину у герметичні контейнери для подальшого знешкодження або утилізації;

– взяти проби речовини для проведення лабораторного аналізу для визначення ступеня токсичності, впливу на здоров’я людей та навколишнє середовище;

– забкзпечити безпечне транспортування зібраної речовини до спеціалізованих підприємств для знешкодження або утилізації.

3.2. Проведення очищення території використовуючи для цього необхідні методи очищення, які включають:

3.2.1. Хімічне очищення:

– застосувати хімічні реагенти для нейтралізації або осадження речовини (наприклад, вапно для нейтралізації кислот);

– використовувати окислювачі (наприклад, пероксид водню, озон) для перетворення небезпечних речовин у менш токсичні сполуки.

3.2.2. Біологічне очищення:

– застосувати біоремедіацію, використовуючи мікроорганізми для розкладу небезпечних речовин до нетоксичних продуктів;

– використовувати фіторемедіацію, висаджуючи рослини, які поглинають та накопичують забруднювачі з ґрунту.

3.2.3. Фізико-хімічне очищення:

– використовувати промивання ґрунту лужними розчинами або поверхнево-активними речовинами для вимивання забруднювачів з ґрунту;

– застосовувати термодесорбцію для випаровування летких органічних сполук з ґрунту.

Всі роботи з локалізації та ліквідації наслідків розливу небезпечних речовин повинні проводитися з дотриманням правил безпеки та використанням відповідних засобів захисту. Залучати до роботи фахівців з хімії, екології, аварійно-рятувальних служб та інших галузей.

4. Відновлення території.

4.1. Аналіз ґрунту:

– провести детальний аналіз ґрунту на залишкові концентрації небезпечної речовини;

– визначити рівень забруднення та необхідність додаткових заходів очищення.

4.2. Оцінка екосистеми:

– оцінити стан рослинності та тваринного світу на постраждалій території;

– визначити ступінь порушення природного середовища та можливість його відновлення.

4.3. Рекультивація ґрунту:

4.3.1. Механічна обробка:

– розпушування ґрунту для поліпшення його структури та повітрообміну;

– видалення залишків сміття та уламків, що залишилися після ліквідації наслідків розливу.

4.3.2. Внесення добрив та поживних речовин:

– внести органічні та мінеральні добрива для відновлення родючості ґрунту;

– додати необхідні поживні речовини для підтримки росту рослинності.

4.3.3. Якщо ґрунт сильно забруднений і не піддається очищенню, провести заміну верхнього шару ґрунту на чистий.

4.4. Відновлення рослинного покриву:

4.4.1. Висадка рослин:

– вибрати відповідні види рослин, що підходять для даної екосистеми та кліматичних умов;

– висадити трави, кущі та дерева для відновлення природного рослинного покриву.

4.4.2. Посів трави:

– засіяти траву на ділянках, де немає значних пошкоджень ґрунту;

– використовувати спеціальні трав’яні суміші для швидкого відновлення зеленої зони.

4.4.3. Моніторинг та догляд за рослинами:

– регулярно поливати та доглядати за висадженими рослинами, забезпечуючи їхнє здорове зростання;

– контролювати стан рослинності та при необхідності проводити додаткові заходи з догляду.

5. Відновлення водних ресурсів.

5.1. Очищення водойм:

– якщо розлив вплинув на водні об’єкти, провести їх очищення за допомогою механічних та хімічних методів;

– при проведенні робіт застосувати біологічні методи очищення для відновлення екосистеми водойм.

5.2. Відновлення водних рослин:

– провести висадження водних рослин для поліпшення якості води та створення сприятливих умов для водної фауни.

6. Контроль та моніторинг.

6.1. Регулярний моніторинг стану ґрунту та води:

– проводити регулярні дослідження проб ґрунту та води для контролю рівня забруднення;

– використовувати портативні аналізатори та лабораторні методи для оцінки ефективності відновлювальних заходів.

6.2. Моніторинг рослинності та тваринного світу:

– регулярно оцінювати стан рослинності та тваринного світу на відновленій території;

– виявляти можливі проблеми та вживати заходів для їх усунення.

7. Інформування та звітність.

7.1. Інформування громадськості:

– оперативно інформувати місцеве населення про стан відновлення території;

– надавати рекомендації щодо безпечного користування відновленою територією.

8. Довгострокові заходи.

8.1. Планування майбутнього використання території:

– при потребі розробити план майбутнього використання відновленої території з урахуванням її екологічного стану;

– визначити можливі обмеження на використання території для збереження її екосистеми.

8.2. Створення системи раннього попередження:

– впровадити систему раннього попередження для виявлення можливих майбутніх загроз забруднення;

– забезпечити підготовку персоналу та обладнання для швидкого реагування на надзвичайні ситуації.

Керуюча справами Олена ПЕТРАНИЧ