Пропонуємо вашій увазі відповіді на цікаві та актуальні запитання .
Як дізнатись чи контрагент має податковий борг?
На офіційному веб-порталі ДФС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера».
Для перевірки інформації щодо наявності податкового боргу у платника податків необхідно ввести його код ЄДРПОУ або точну назву. Після введення такої інформації в одне з полів система здійснить пошук по ряду баз даних, доступних для публічного використання, і повідомить про результати пошуку.
Оновлення інформації на сайті щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня.
При цьому слід враховувати, що у електронному он-лайн сервісі «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера» зазначається інформація про наявність боргу платника в цілому по Україні, тоді як платник податків може перебувати на обліку не лише в контролюючому органі за основним місцем обліку, а й обліковуватись як платник окремих податків та зборів в контролюючих органах за неосновним місцем обліку.
В які строки надсилається податкова вимога і які відомості вона повинна містити?
Відповідно до п.59.3 ст.59 ПКУ податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 ПКУ).
Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків (п.59.1 ст. 59 ПКУ).
Чи може бути застосовано адміністративний арешт коштів на рахунку платника податків?
Відповідно до п. 94.4 ст. 94.4 ПКУ арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.
Згідно з пп.94.6.2 п.94.6 ст.94 ПКУ арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.
Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.
Чи нараховується пеня та штрафні санкції на суму податкового боргу, розстроченого за рішенням суду?
У разі надходження до контролюючого органу рішення суду, яке є підставою для розстрочення (відстрочення) сум заборгованості та за умови відсутності факту його оскарження, контролюючий орган складає та затверджує графік погашення розстрочених (відстрочених) сум податкового боргу та повідомляє платника податків про граничні терміни погашення податкового боргу, розстроченого згідно з судовим рішенням.
За несвоєчасну сплату податкового боргу, розстроченого (відстроченого) за рішенням суду, застосовуються штрафні санкції та нараховуються пеня відповідно до вимог ст. 126 та ст. 129 Податкового кодексу України.
Яка передбачена відповідальність, якщо СГ своєчасно не сплачує розстрочені суми податкового боргу (грошових зобов’язань)?
Відповідно до п.п. 100.12.2 п. 100.12 ст. 100 ПКУ у разі якщо платник податків порушує умови погашення розстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу або відстроченого грошового зобов’язання чи податкового боргу, то договори про розстрочення (відстрочення) можуть бути достроково розірвані з ініціативи контролюючого органу.
Пунктом 4.6 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, визначено, що з дня, наступного за днем розірвання договору, на розстрочені (відстрочені) суми, що залишились не сплаченими, нараховуються пеня та штраф у розмірах, передбачених ПКУ.
Трускавецьке відділення Дрогобицької ОДПІ