27 січня згадуємо жертв Голокосту

Складовою масового знищення населення України стало цілеспрямоване винищення євреїв, циган і психічно хворих людей. З початком окупації Західної та Правобережної України нацисти створили у великих містах 50 гето, до яких силоміць зганяли всіх євреїв. Це були огороджені колючим дротом міські квартали, де вони жили в найзлиденніших умовах. Ізолювавши євреїв, гітлерівці або розстрілювали їх окремими групами за межами гето, або відправляли на знищення в табори смерті, побудовані в Німеччині й Польщі.

Найбільшим в Україні було Львівське гето (існувало з листопада 1941 р. по червень 1943 p.). У ньому утримували 409 тис. євреїв. З подальшим просуванням на схід їх знищували відразу на місці. Ці винищувальні акції виконували  спеціальні групи, сформовані з нацистів і місцевих жителів, які співпрацювали з окупантами. В Одеській області євреїв знищували румунські війська. Мирне населення України шокували масові розстріли євреїв у Бердичеві, Браїлові, Дніпропетровську, Житомирі, багатьох інших містах і містечках. У Києві місцем винищення євреїв став Бабин Яр. Протягом 28 вересня — 3 жовтня 1941 р. тут було розстріляно майже 40 тис. євреїв. У Бабиному Яру розстрілювали також радянських партизанів, членів ОУН, військовополонених і заручників, психічно хворих людей. Усього там загинуло наглою смертю понад 195 тис. мешканців України.

Загалом гітлерівський окупаційний режим відповідальний за загибель 1,5 млн євреїв. Ті, хто залишилися живими в Україні, урятувалися насамперед завдяки місцевим жителям-неєвреям. Незважаючи на смертельну небезпеку, вони мали мужність здійснити моральний подвиг. Цих людей назвали «праведниками світу», серед них і 1755 українців. Рятівниками євреїв визнано митрополита Андрея Шептицького й греко-католицького священика Омеляна Ковча.

“Голокост, що призвів до винищування однієї третини євреїв і незліченних жертв з числа представників інших меншин, буде завжди служити всім народам застереженням про небезпеки, що таять у собі ненависть, фанатизмрасизм і упередженість”, – йдеться в резолюції ГА ООН.

Ініціаторамиухвалення документа виступили ІзраїльКанадаАвстраліяРосія і США, а їх співавторами – ще понад 90 держав.

Оголосивши 27 січня Міжнародним днем пам’яті жертв Голокосту, Генеральна Асамблея ООН закликала держави-члени розробити просвітницькі програми, щоби наступні покоління зберегли пам’ять про цю трагедію з метою запобігання в майбутньому актам геноциду і охороняти, як пам’ятки історії, місця, де відбувалися масові вбивства євреїв.

Отож , Голокост дійсно був, і, зберігаючи пам’ять про нього, ми прагнемо до того, щоб світ ніколи більше не допустив повторення цієї жахливої сторінки історії.
Заперечення Голокосту неприйнятно з точки зору моралі, оскільки несе загрозу існуванню всього світу.

​Підготувала : завідувач бібліотекою- філії №2      Л.Стецик

Залишити відповідь

Перейти до вмісту