На початку липня група гуртка пішохідного туризму Трускавецького БУТу піднялись на Говерлу й не тільки. Похід ІІ категорії здійснили: Юрій Дмитришин, Олександра Грицик, Віталій Саврун, Юрій Кушнір, під керівництвом Олександра Бляхарського. Група пройшла трьома гірськими масивами Українських Карпат.
«Вийшовши з турбази «Заросляк», і перепочивши на Малій Говерлі, ми найперше побували біля витоків однієї з найбільших річок нашої країни – Прута. Наступне здобуття – вершина найвищої гори України – Говерли. Далі, повз гори Брескул, Пожижевська, Данцир і Туркул, наш шлях проліг до оповитого легендами і містичними переказами високогірного озера Несамовитого, де ми розташувалися на першу ночівлю», – розповідає керівник групи.
На наступному відтинку, група затрималась біля гори Ребра, звідки повернули в напрямку гори Шпиці. Сама вершина нічим особливим не відзначається, та підхід до неї прикрашають мальовничі скельні виступи. Позатим, у гірських кулуарах можна побачити залишки літнього снігу.
«В Українських Карпатах є шість гір висотою понад 2000 м. Ще одній, г. Мунчел, до цієї символічної межі забракло двох метрів. І ось, з початку двотисячних років група ентузіастів з усієї України регулярно виходить сюди, щоби наростити «сьому вершину». Вийшовши на Мунчел ми зустріли цих патріотів Карпат і радо відгукнулися на їхню пропозицію долучитися до «творення історії», – додає Олександр Бляхарський.
До руїн міжвоєнного туристичного притулку у сідловині перед г. Смотрич група дісталася ще до вечора, тому вирішили пройти частину маршруту, запланованого на наступний день. Нагородою стали враження від скель Вухатого Каменя і гори Смотрич, яка знаходиться на висоті 1898 м над р. м.
Наступного ранку трускавчани першими вийшли на гору Піп Іван Чорногірський. Однак наступні в дні погода погіршилась. Погодні ранки, кількагодинний дощ по обіді. Через що мандрівники пересувалися лише першу половину дня. Так пройшли частину українсько-румунського кордону, частину Чивчинських гір і вийшли до межі Верховинського національного природного парку.
Остання ділянка маршруту проходила Гринявськими горами.
«Загалом, Гриняви – класичні полонинські гори. Недарма ж на інформаційній табличці на г. Бабі-Лудовій (1582 м) є напис і польською мовою: Korona Beskidów. Рельєф тут лагідний, а краєвиди чарівні. Перебуваючи в цих місцях, обов’язково слід відвідати урочище Угорські Скелі, що нагадують наші Урич, Ямельницю або Бубнище. Поверхневого огляду достатньо, щоб зрозуміти – у давнину у цих місцях мав бути культовий центр наших пращурів», – зазначає Олександр Бляхарський, керівник групи.
Насолодившись красою пам’ятки природи трускавецькі мандрівники попрямували до столиці Гуцульщини – смт. Верховини, колишнього Жаб’єго, а звідти – додому.
Такий тривалий і виснажливий, понад 160-кілометровий перехід, став підсумковою роботою старших гуртківців, які кілька попередніх років наполегливо готувалися до нього. Проходили менш складні ступеневі та категорійний походи. Заслуженою нагородою для них, крім приємних спогадів, стало присвоєння ІІІ дорослого розряду зі спортивного туризму.
За матеріалами керівника гуртка пішохідного туризму БУТ О. Бляхарського.
