Дбаємо про духовність: у Трускавці урочисто освятили пам’ятник Митрополитові Володимирові Стернюкові

Трускавець може претендувати на роль міста, в якому є найбільше пам’ятників духовним лідерам України, Предстоятелям Української Греко-Католицької Церкви. В 2010 році тут відкрили пам’ятник Митрополитові Андреєві Шептицькому, у 2017 – пам’ятник Патріархові Йосифові Сліпому, а 30 вересня 2023 року – пам’ятник Митрополитові Львівському, Архиєпископові Володимирові Стернюкові. Меценатом всіх трьох пам’ятників є одна людина – колишній міський голова Трускавця (2002-2010), генеральний директор Трускавецького готельно-курортного комплексу «Карпати» Лев Грицак.

Тож тепер біля кожної з греко-католицьких церков курортної столиці України є пам’ятник котромусь із Предстоятелів УГКЦ. Біля центральної і найстарішої церкви святого Миколая – духовного осередку міста – Митрополит Андрей Шептицький, Праведник світу, котрий немов навчає яким має бути Християнин. Біля церкви Покрови Пресвятої Богородиці – Патріарх, Ісповідник віри Йосиф Сліпий, котрий у своєму «Заповіті» вчить власним прикладом як маємо любити рідний край, свій Народ і свою Батьківщину. А відтепер біля церкви пророка Іллі – лідер українських греко-католиків в підневільній Україні часів брежнєвського застою та останніх літ потуги совєтів Архиєпископ Володимир Стернюк.

Задуми мецената щодо постаті Владики Стернюка втілили в життя скульптор Ярослав Скакун та архітектор Орест Скоп.

Володимир Стернюк – це видатний церковний діяч, котрий провів Українську Греко-Католицьку Церкву через терни та катакомби страшних 70-80-х рр. ХХ століття, коли греко-католики були оголошені поза законом, а совєтська влада робила вигляд, що їх немає зовсім. Але вони були, вони молилися, вони робили все задля прослави Бога та Його Церкви, а ще задля повалення сатанинського безбожного комуністичного режиму. Були підпільні священики, були підпільні єпископи – такі як Владика Йосафат Федорик у Трускавці, був і лідер греко-католиків безпосередньо в Україні – скромний, мудрий, розважливий, побожний і людяний Володимир Стернюк.

Народившись в 1907 році ще в часи Австро-Угорщини, Володимир Стернюк за свої 90 років життя бачив дуже багато. Бачив розпад клаптикової імперії Габсбургів, бачив зрив до незалежності молодої Західно-Української Держави, бачив Польщу і Німеччину, які панували в його краї, бачив совєтів перших і других. І Бог дав йому дочекатися ще й незалежної України, після проголошення якої до Львова прибув Глава УГКЦ Мирослав-Іван кардинал Любачівський, якому місцеблюститель митрополичої кафедри візантійського обряду у Львові Володимир Стернюк передав кермо, після чого у віці 84 роки пішов на заслужений відпочинок.

А ще Володимир Стернюк бачив світ широкий – Бельгію, де вчився після закінчення Львівської гімназії у двох університетах, Сибір, де перебував у сталінських концтаборах, Рим, вірність якому Церква в Україні зберігала попри переслідування, тортури та пропаганду.

Священик-редемпторист (був отцем-монахом Чину Найсвятішого Ізбавителя, Congregatio Sanctissimi Redemptoris, який заснував св. Альфонс Ліґуорі), парафіяльний священик (рукоположений єпископом Вінніпезьким Василем Ладикою в 1931 році), консультор провінції редемптористів та місіонер, о. Володимир Стернюк після приходу до Львова других совітів у 1944 році спочатку працював в університетській бібліотеці, а потім був заарештований. Відмовившись від зречення Христа та віри, не підписавши перехід на кагебешно-московське православ`я, о. Володимир Стернюк отримав вирок. Його відправили на заслання в Архангельську область, де протягом п’яти років (1947-1952) перебував у таборі Єрцево. Після звільнення працював охоронцем, обліковцем, санітаром «швидкої допомоги», але ніколи не переставав бути душпастирем, священиком, з 1964 року – єпископом, з 1972 року – Провідником Греко-Католицької Церкви в Україні.

Незважаючи на всі зусилля режиму, під проводом підпільної ієрархії продовжувалося церковне життя на Батьківщині та в місцях заслань: діяли підпільні семінарії та монастирі, зроджувалися нові покликання до священичого та монашого життя.

З боку совєтської влади предстоятель церкви у підпіллі зазнавав систематичного тиску: обшуки, конфіскації, стеження, допити і «профілактичні» розмови. Водночас присутність правлячого єрарха в Україні в умовах переслідувань давала змогу зберігати апостольську спадкоємність УГКЦ та дозволила очолити процес виходу з підпілля й розбудови церковних структур наприкінці 80-х років минулого століття. Навесні 1991 року, після повернення патріарха Мирослава Івана Любачівського в Україну, він завершив своє служіння як місцеблюститель Глави Церкви. Архиєпископ Володимир Стернюк помер 29 вересня 1997 р. у Львові у віці 90 років, похований у крипті собору святого Юра.

Відтепер постать Митрополита Володимира Стернюка стає ближчою трускавчанам та гостям нашого курорту. Пам`ятник на подвір`ї церкви святого пророка Іллі освятили Апостольський Нунцій в Україні Архиєпископ Вісвальдас Кульбокас, Митрополит Львівський Ігор Возьняк, Митрополит Івано-Франківський Володимир Війтишин, Правлячий Владика Самбірсько-Дрогобицький, єпископ Ярослав Приріз, Владика Михаїл Колтун, єпископ Сокальсько-Жовківський, єпископи-помічники Стрийської, Самбірсько-Дрогобицької та Сокальсько-Жовківської єпархій УГКЦ Богдан Манишин, Григорій Комар, Петро Лоза у супроводі численного духовенства.

Слово для виступу мали міський голова Трускавця Андрій Кульчинський та меценат, ініціатор та фундатор спорудження пам’ятника Лев Грицак.

Авторів та реалізаторів проєкту Ярослава Скакуна і Ореста Скопа нагороджено грамотами, а мецената Лева Грицака – орденом святого Юрія-Переможця.

В урочистій академії, підготовленій відділом культури Трускавецької міської ради, взяли участь два колективи Трускавецької школи мистецтв імені Романа Савицького та хор церкви св. пр. Іллі. Ведучі: Олена Соляник, Андрій Кіселичник, Софія Сливка та Софія Стець.

Нехай цей новопосталий пам’ятник спричиниться до поглиблення нашої духовності. Нехай на прикладі Ісповідника віри, Архиєпископа Володимира Стернюка вчимося твердості духу, незламності віри та надії на Божу поміч і краще майбутнє. Нехай сили Світла переможуть Темряву Зла, котрою хоче завоювати світ диявол та його слуги в московії та інших тоталітарних режимах. Нехай Україна буде такою, про яку мріяв Слуга Божий Володимир Стернюк та про яку мріємо ми – сильною, незалежною, справедливою та вірною Богові.

А новий пам’ятник нехай буде маркером з кого маємо брати приклад та як маємо любити Бога та Україну.

Фоторепортаж можна переглянути тут.

Перейти до вмісту