Сьогодні Трускавецька громада з болем у серці, із сумом та гіркотою зустріла «на щиті» свого сина-Героя – воїна Олега Андрійціва.
На Перехресті Героїв, де знімаючи шапки і схиляючи коліна зустрічаємо наших полеглих хлопців, чоловіків, Героїв, було відправлено панахиду. На зустріч вийшли рідні та друзі Олега, у тому числі брат, котрий пройшов пекло АТО, зазнавши важких поранень. Вийшли представники влади – Трускавецької міської ради та Дрогобицької РВА. Вийшли волонтери та побратими, вийшли небайдужі трускавчани, вийшли, щоб розділити горе та біль непоправної втрати з найближчими. Після панахиди, яку відслужили греко-католицькі отці з м. Трускавця та с. Ясениця-Сільна, всі спільно заспівали наш Національний гімн «Ще не вмерла Україна».
Далі траурний кортеж рушив до місця, де сьогодні і завтра можна буде попрощатися з покійним Олегом – до церкви святого Іллі у Трускавці. Тут ще нині в 19.00 відслужать парастас. Похорон – у п’ятницю, 7 лютого, в 12.00. Просимо громаду взяти участь у цих траурних урочистостях та підтримати родину, а одночасно віддати шану подвигу нашого Олега.
Воїн Олег Андрійців, позивний “Веселий”, походить з дуже побожної родини, був зразковим сином, братом, сусідом, другом і побратимом. Про те, що таке війна, знав не лише від брата-АТОвця, а й від батька, котрий воював в Афганістані. Маючи хорошу роботу у Львові, маючи великі плани на майбутнє, взяв повістку та пішов служити.
Службу ніс у військовій частині А 5001, в мотопіхотному відділенні. Мав позивний “Веселий”, оскільки незважаючи на пекло, яке він проходив на війні, Олег не падав духом, а був веселий, підбадьорюючи побратимів, які були з ним.
Загинув 21 січня ц.р. під час важких боїв на Покровському напрямку. Він до останнього подиху залишався вірним і надійним другом – гідно зустрів смерть в один день з побратимом, Василем Бутимом з Борислава зі словами:” Я буду з Василем до кінця”…
Вічна та світла пам`ять тобі, воїне-Герою Олеже! Нехай Господь прийме тебе до Свого Небесного Царства. А рідним воїна висловлюємо найщиріші співчуття…