При цьому сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, не оподатковується ПДФО. Але тільки коли виконуються такі умови: сума за кожен повний або неповний місяць навчання не перевищує розмір, визначений абзацом першим підпункту 169.4.1 Податкового кодексу України (у 2016 році — 1930 грн.); між підприємством і фізичною особою укладено письмовий договір (контракт) про взяті зобов’язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення навчання і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше трьох років. Якщо працівник припинить трудові відносини протягом навчання або до закінчення третього календарного року після отримання спеціальності (кваліфікації), то сума, сплачена роботодавцем за навчання, оподатковується ПДФО та військовим збором як додаткове благо.
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ЛИСТ від 30.06.2016 р. № 14249/6/99-99-13-02-03-15
Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), розглянула лист … щодо практичного застосування норм податкового законодавства і в межах компетенції повідомляє. Відповідно до ст. 201 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган організує індивідуальне, бригадне, курсове та інше виробниче навчання за рахунок підприємства, організації, установи для професійної підготовки і підвищення кваліфікації робітників і службовців, особливо молоді. Згідно зі ст. 1 Закону України від 12 січня 2012 року № 4312-VI «Про професійний розвиток працівників» (далі – Закон № 4312) професійне навчання працівників – це процес цілеспрямованого формування у працівників спеціальних знань, розвиток необхідних навичок та вмінь, що дають змогу підвищувати продуктивність праці, максимально якісно виконувати функціональні обов’язки, освоювати нові види професійної діяльності, що включає первинну професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників відповідно до потреб виробництва. Статтею 6 Закону № 4312 передбачено, що організація професійного навчання працівників здійснюється роботодавцями з урахуванням потреб власної господарської або іншої діяльності відповідно до вимог законодавства. Професійне навчання працівників здійснюється: безпосередньо у роботодавця, на договірній основі у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, на підприємствах, в установах або організаціях. При цьому роботодавці можуть здійснювати формальне і неформальне професійне навчання працівників. Зокрема, формальне професійне навчання працівників робітничим професіям включає первинну професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації робітників. За результатами такого навчання видається документ про освіту встановленого зразка. Статтею 7 Закону № 4312 передбачено, що професійне навчання працівників здійснюється за денною, вечірньою (змінною), очно-заочною, дистанційною, екстернатною формою, з відривом і без відриву від виробництва та за індивідуальними навчальними планами. Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Кодексу, п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 якого передбачено, що не включається до складу оподатковуваних доходів таких фізичних осіб сума, сплачена роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за фізичну особу, але не вище розміру, визначеного в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, незалежно від того, чи перебуває ця особа у трудових відносинах з роботодавцем, але за умови, що вона уклала з ним письмовий договір (контракт) про взяті зобов’язання з відпрацювання у такого роботодавця після закінчення вищого та/або професійно-технічного навчального закладу і отримання спеціальності (кваліфікації) не менше ніж три роки. Разом з тим, якщо працівник припиняє трудові відносини з роботодавцем протягом періоду такого навчання або до закінчення третього календарного року від року, в якому закінчується таке навчання, сума, сплачена як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику протягом року, на який припадає таке припинення трудових відносин, та підлягає оподаткуванню у загальному порядку. Дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку (п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу). Також зауважуємо, що доходи, визначені ст. 163 Кодексу є об’єктом оподаткування військовим збором (п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу). Ставка збору становить 1,5 відсотка від об’єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу). Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому ст. 168 Кодексу, за ставкою, визначеною п.п. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.4 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу). Відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу. Отже, кошти, сплачені роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за навчання фізичної особи, що не перевищує розміру, визначеного в абзаці першому п.п. 169.4.1 п. 169.4 ст. 169 Кодексу на кожний повний або неповний місяць підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи, та за умови дотримання інших вимог п.п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, не включаються до складу оподатковуваного доходу такої фізичної особи (працівника). Оскільки працівником були припинені трудові відносини з роботодавцем протягом періоду його навчання, то сума, сплачена роботодавцем як компенсація вартості навчання, прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах. Водночас повідомляємо, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу). Першийзаступник Голови С.В. Білан