В рамках підготовки до 68 сесії Трускавецької міської ради сьогодні, 27 серпня, відбулося засідання депутатської комісії з гуманітарних питань, яку провів голова комісії Андрій Тріщук.
Постійна комісія з гуманітарних питань (освіти, культури, соціального захисту, охорони здоров’я, молодіжної політики), депутатської діяльності, законності, етики, регламенту, місцевого самоврядування розглянула з півтора десятка питань, більшість з яких попередньо вже пройшли бюджетну комісію. Тож коротко окреслимо суть розглянутих питань:
– внесення змін до Комплексної Програми розвитку фізичної культури і спорту в Трускавецькій міській територіальній громаді на 2020-2024 роки (додатково виділять 1 млн. 111 тис. 680 грн., які будуть розподілені таким чином: 891 380 грн. – для Волейбольного клубу «Нафтуся», 220 300 грн. – для СФК «Трускавець»,
– 37 532 грн. – на встановлення нових сіті-лайтів на трускавецькій Алеї пам`яті Захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України,
– підтримано організацію харчування учнів закладів загальної середньої освіти Трускавецької міської територіальної громади у 2024/2025 навчальному році, з тим, що громада бере на себе зобов’язання відносно харчування пільгових категорій учнів 1-11 класів,
– підтримано відкриття інклюзивних класів в трьох школах (СЗШ №3, НВК «СЗШ №2-гімназія» та СЗШ в с. Уличне), та введення посад трьох асистентів вчителя,
– підтримано введення штатної одиниці сестри медичної з дієтичного харчування в Орівському ЗЗСО І-ІІІ ст.,
– підтримано затвердження Положення про проведення конкурсу на посаду директора комунальної установи «Трускавецький інклюзивно-ресурсний центр»,
– підтримано внесення доповнень до додатку рішення міської ради від 07.12.2023р. № 3417 «Про затвердження переліку адміністративних послуг, які надаються через ЦНАП Трускавецької міської ради»,
– підтримано проєкт рішення щодо створення комісії з розгляду скарг щодо прийнятих адміністративних актів, процедурних рішень, дій чи бездіяльності Трускавецької міської ради, міського голови, виконавчих органів ради з питань реалізації власних повноважень місцевого самоврядування,
– підтримано внесення змін в декілька рішень Трускавецької міської ради, які стосуються соціального захисту, зокрема і щодо одноразової виплати особам, які в 2024 році підписали контракт на військову службу як мінімум на 3 роки,
– підтримано приєднання до Європейської Хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад,
– підтримано виділення новоствореному КНП «Трускавецький центр первинної медико-санітарної допомоги» 566 325 грн., з яких 491 310 грн. – це зарплата персоналу з нарахуваннями на найближчі три місяці, тобто до завершення отримання всіх необхідних ліцензій та становлення підприємства на власні ноги.
Останнім з розглянутих на комісії питань стала пропозиція від Трускавецького туристичного кластеру «Раймунд Ярош» (голова Микола Іваник) щодо присвоєння звання «За заслуги перед містом» покійному трускавчанинові Володимирові Кушнірові. Міському бюджету це не обійдеться в жодну копійку, а громадська організація матиме підстави встановити меморіальну таблицю на будинку №36 на вул. Бориславській, де проживав світлої пам`яті Володимир Кушнір.
Наблизимо постать цієї людини, котра дійсно була видатною, і, як це часто буває, незаслужено призабутою та недооціненою.
Кушнір Володимир Миколайович (1929-2016) народився 1 червня 1929 року в селі Товсте Гусятинського району на Тернопільщині. Його батько був закатований влітку 1944 року в Гримайлівській тюрмі, а у вересні 1949 року родина Кушнірів (мама Параскевія, сам Володимир Кушнір, його малолітні сестра та брат) була депортована в Сибір (Хабаровський край). На Сибірі Володимир працював вантажником, а згодом кранівником. На його плечах була відповідальність за всю родину, адже мама померла в 1956 році.
В 1958 році після реабілітації – повернення в Україну, конкретно в м. Трускавець.
У 1958-1963 рр. Володимир Кушнір працював інженером у будівельних організаціях Трускавця, в 1963-1971 рр. – заступником головного лікаря з питань капіталнього будівництва санаторію «Прикарпаття», в 1971-1987 рр. – головним інженером дирекції з будівництва курорту Трускавець, з 1987 аж до моменту своєї смерті (2016) – заступником генерального директора санаторію (потім готельно-курортного комплексу) «Карпати».
Був активним членом національного відродження, членом Ради Товариства української мови ім. Т.Г. Шевченка, членом НРУ, депутатом Трускавецької міської ради І та ІІ демократичних скликань, ініціатором створення історико-культурного заповідника «Нагуєвичі», автором стежок «Стежка Івана Франка» в Нагуєвичах» та «Зів`яле листя» в м. Трускавці біля ГКК «Карпати», організатором та першим директором Художнього музею Михайла Біласа у м. Трускавці, ініціатором спорудження пам’ятника Т. Шевченку у Трускавці та пам’ятного знаку в честь 2000-ліття Різдва Христового. Автор та співавтор декількох книг та фотоальбомів, невтомний популяризатор української мови, культури, мистецтва.
Улюбленим девізом Володимира Миколайовича було гуцульське «Жиймо!», яке він любив проголошувати у етно-кафе «Гражда», до спорудження якого він так само причетний, як і до унікального художнього оформлення санаторію «Карпати».
Лауреат Державної премії України в галузі архітектури за спорудження санаторію «Карпати» (1993), двічі лауреат Національної премії в галузі ландшафтної архітектури і дизайну «Україна квітуча» (2008, 2009).
Детальніше про життєвий шлях Володимира Кушніра можна прочитати за цим посиланням: https://protruskavets.org.ua/pamyati-velykoho-ukrajintsya/