На виконання ст.15, 19, 66 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», керуючись ст.36-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вимогами Водного кодексу України, вимогою Державної екологічної інспекції у Львівській області № 32-08 від 28.11.2024р., з метою охорони життя і здоров’я громадян, охорони навколишнього природного середовища на водних об’єктах розташованих на території територіальної громади, виконавчий комітет Трускавецької міської ради
В И Р І Ш И В :
1. Затвердити План заходів локалізації та ліквідації наслідків на випадок розливу забруднюючих речовин з метою недопущення забруднення водних об’єктів на території Трускавецької територіальної громади, що додається.
2. Контроль за виконанням даного рішення залишаю за собою.
Міський голова Андрій КУЛЬЧИНСЬКИЙ
Додаток №1
до рішення виконавчого комітету
Трускавецької міської ради
від _______ 2025 року № _____
ПЛАН ЗАХОДІВ
локалізації та ліквідації наслідків на випадок розливу забруднюючих ечовин з метою недопущення забруднення водних об’єктів на території
Трускавецької територіальної громади.
1. Оцінка ситуації.
1.1. Отримання інформації про інцидент (місце, час, обсяг розливу, наявність постраждалих):
– визначити місце розливу використовуючи GPS-навігацію, карти або візуальні орієнтири, щоб точно визначити місце розливу;
– повідомити про подію та викликати на місце інциденту 7ДПРЧ 7ДПРЗ ГУ ДСНС України у Львівській області, ВП №2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області та інші відповідні служби;
– Дрогобицькому РВ ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ» за можливості ідентифікувати невідому речовину взявши зразки речовини для лабораторного аналізу, щоб визначити її склад та небезпечні властивості;
– оцінити масштаби розливу, визначити площу забруднення та об’єм вилитої речовини;
– оцінити потенційні ризики, визначивши, які водні об’єкти знаходяться в зоні ризику забруднення, а також чи є інші потенційні загрози;
– врахувати погодні умови (вітер, дощ, температура), які можуть вплинути на розповсюдження речовини
1.2. Встановлення зони безпеки відповідно до типу та обсягу речовини:
– визначити та встановити зони евакуації навколо місця розливу, з урахуванням властивостей речовини;
– провести евакуацію людей з небезпечної зони;
– забезпечити доступ до місця події тільки уповноваженим особам.
2. Локалізація розливу.
2.1. Створення фізичних бар’єрів:
– викопати канави або створити дамби для запобігання стоку речовини у водні об’єкти при цьому використовуючи загороджувальні бони або інші бар’єри ( в т. ч земляні насипи обкладені плівкою, мішки з піском щоб запобігти поширенню речовини на грунті та потрапляння у водні об’єкти);
– закрити каналізаційні люки та дренажні системи поблизу місця розливу;
– при можливості, провести відведення води від забрудненої зони, щоб мінімізувати контакт з речовиною.
2.2. Використання сорбентів:
– використовувати сорбційні матеріали (наприклад, пісок, глина, торф, спеціальні промислові сорбенти) навколо місця розливу для поглинання рідини;
– замінювати насичені сорбенти новими для підтримки ефективності.
2.3. Використання насосів:
– при проведенні ліквідаційних робіт використовувати насоси для збирання рідких забруднювачів у герметичні контейнери;
– забезпечити герметичність контейнерів для запобігання витіканню речовини.
3. Ліквідація наслідків.
3.1. Збір та нейтралізація речовини:
– при потребі, якщо не вдається зібрати невідому речовину, зняти верхній шар ґрунту, який був забруднений, з подальшим його знешкодженням або утилізацією;
– провести збір розлитих речовин, використовуючи для цього спеціалізоване обладнання (насоси, вакуумні установки);
– помістити зібрану речовину у герметичні контейнери для подальшого знешкодження або утилізації;
– взяти проби речовини для проведення лабораторного аналізу для визначення ступеня токсичності, впливу на здоров’я людей та навколишнє середовище;
– забкзпечити безпечне транспортування зібраної речовини до спеціалізованих підприємств для знешкодження або утилізації.
3.2. Проведення очищення території використовуючи для цього необхідні методи очищення, які включають:
3.2.1. Хімічне очищення:
– застосувати хімічні реагенти для нейтралізації або осадження речовини (наприклад, вапно для нейтралізації кислот);
– використовувати окислювачі (наприклад, пероксид водню, озон) для перетворення небезпечних речовин у менш токсичні сполуки.
3.2.2. Біологічне очищення:
– застосувати біоремедіацію, використовуючи мікроорганізми для розкладу небезпечних речовин до нетоксичних продуктів;
– використовувати фіторемедіацію, висаджуючи рослини, які поглинають та накопичують забруднювачі з ґрунту.
3.2.3. Фізико-хімічне очищення:
– використовувати промивання ґрунту лужними розчинами або поверхнево-активними речовинами для вимивання забруднювачів з ґрунту;
– застосовувати термодесорбцію для випаровування летких органічних сполук з ґрунту.
Всі роботи з локалізації та ліквідації наслідків розливу небезпечних речовин повинні проводитися з дотриманням правил безпеки та використанням відповідних засобів захисту. Залучати до роботи фахівців з хімії, екології, аварійно-рятувальних служб та інших галузей.
4. Відновлення території.
4.1. Аналіз ґрунту:
– провести детальний аналіз ґрунту на залишкові концентрації небезпечної речовини;
– визначити рівень забруднення та необхідність додаткових заходів очищення.
4.2. Оцінка екосистеми:
– оцінити стан рослинності та тваринного світу на постраждалій території;
– визначити ступінь порушення природного середовища та можливість його відновлення.
4.3. Рекультивація ґрунту:
4.3.1. Механічна обробка:
– розпушування ґрунту для поліпшення його структури та повітрообміну;
– видалення залишків сміття та уламків, що залишилися після ліквідації наслідків розливу.
4.3.2. Внесення добрив та поживних речовин:
– внести органічні та мінеральні добрива для відновлення родючості ґрунту;
– додати необхідні поживні речовини для підтримки росту рослинності.
4.3.3. Якщо ґрунт сильно забруднений і не піддається очищенню, провести заміну верхнього шару ґрунту на чистий.
4.4. Відновлення рослинного покриву:
4.4.1. Висадка рослин:
– вибрати відповідні види рослин, що підходять для даної екосистеми та кліматичних умов;
– висадити трави, кущі та дерева для відновлення природного рослинного покриву.
4.4.2. Посів трави:
– засіяти траву на ділянках, де немає значних пошкоджень ґрунту;
– використовувати спеціальні трав’яні суміші для швидкого відновлення зеленої зони.
4.4.3. Моніторинг та догляд за рослинами:
– регулярно поливати та доглядати за висадженими рослинами, забезпечуючи їхнє здорове зростання;
– контролювати стан рослинності та при необхідності проводити додаткові заходи з догляду.
5. Відновлення водних ресурсів.
5.1. Очищення водойм:
– якщо розлив вплинув на водні об’єкти, провести їх очищення за допомогою механічних та хімічних методів;
– при проведенні робіт застосувати біологічні методи очищення для відновлення екосистеми водойм.
5.2. Відновлення водних рослин:
– провести висадження водних рослин для поліпшення якості води та створення сприятливих умов для водної фауни.
6. Контроль та моніторинг.
6.1. Регулярний моніторинг стану ґрунту та води:
– проводити регулярні дослідження проб ґрунту та води для контролю рівня забруднення;
– використовувати портативні аналізатори та лабораторні методи для оцінки ефективності відновлювальних заходів.
6.2. Моніторинг рослинності та тваринного світу:
– регулярно оцінювати стан рослинності та тваринного світу на відновленій території;
– виявляти можливі проблеми та вживати заходів для їх усунення.
7. Інформування та звітність.
7.1. Інформування громадськості:
– оперативно інформувати місцеве населення про стан відновлення території;
– надавати рекомендації щодо безпечного користування відновленою територією.
8. Довгострокові заходи.
8.1. Планування майбутнього використання території:
– при потребі розробити план майбутнього використання відновленої території з урахуванням її екологічного стану;
– визначити можливі обмеження на використання території для збереження її екосистеми.
8.2. Створення системи раннього попередження:
– впровадити систему раннього попередження для виявлення можливих майбутніх загроз забруднення;
– забезпечити підготовку персоналу та обладнання для швидкого реагування на надзвичайні ситуації.
Керуюча справами Олена ПЕТРАНИЧ
