П Р О Є К Т рішення виконавчого комітету “Про затвердження «Плану заходів локалізації та ліквідації наслідків на випадок розливу забруднюючих речовин з метою недопущення забруднення водних об’єктів на території Трускавецької територіальної громади»”

На виконання ст.15, 19, 66 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», керуючись ст.36^-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вимогами Водного кодексу України, вимогою Державної екологічної інспекції у Львівській області № 32-08 від 28.11.2024р., з метою охорони життя і здоров’я громадян, охорони навколишнього природного середовища на водних об’єктах розташованих на території територіальної громади, виконавчий комітет Трускавецької міської ради

В И Р І Ш И В :

1. Затвердити План заходів локалізації та ліквідації наслідків на випадок розливу забруднюючих речовин з метою недопущення забруднення водних об’єктів на території Трускавецької територіальної громади, що додається.

2. Контроль за виконанням даного рішення залишаю за собою.

Міський голова Андрій КУЛЬЧИНСЬКИЙ

Додаток №1

до рішення виконавчого комітету

Трускавецької міської ради

від _______ 2025 року № _____

ПЛАН ЗАХОДІВ

локалізації та ліквідації наслідків на випадок розливу забруднюючих ечовин з метою недопущення забруднення водних об’єктів на території

Трускавецької територіальної громади.

1. Оцінка ситуації.

1.1. Отримання інформації про інцидент (місце, час, обсяг розливу, наявність постраждалих):

– визначити місце розливу використовуючи GPS-навігацію, карти або візуальні орієнтири, щоб точно визначити місце розливу;

– повідомити про подію та викликати на місце інциденту 7ДПРЧ 7ДПРЗ ГУ ДСНС України у Львівській області, ВП №2 Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області та інші відповідні служби;

– Дрогобицькому РВ ДУ «Львівський ОЦКПХ МОЗ» за можливості ідентифікувати невідому речовину взявши зразки речовини для лабораторного аналізу, щоб визначити її склад та небезпечні властивості;

– оцінити масштаби розливу, визначити площу забруднення та об’єм вилитої речовини;

– оцінити потенційні ризики, визначивши, які водні об’єкти знаходяться в зоні ризику забруднення, а також чи є інші потенційні загрози;

– врахувати погодні умови (вітер, дощ, температура), які можуть вплинути на розповсюдження речовини

1.2. Встановлення зони безпеки відповідно до типу та обсягу речовини:

– визначити та встановити зони евакуації навколо місця розливу, з урахуванням властивостей речовини;

– провести евакуацію людей з небезпечної зони;

– забезпечити доступ до місця події тільки уповноваженим особам.

2. Локалізація розливу.

2.1. Створення фізичних бар’єрів:

– викопати канави або створити дамби для запобігання стоку речовини у водні об’єкти при цьому використовуючи загороджувальні бони або інші бар’єри ( в т. ч земляні насипи обкладені плівкою, мішки з піском щоб запобігти поширенню речовини на грунті та потрапляння у водні об’єкти);

– закрити каналізаційні люки та дренажні системи поблизу місця розливу;

– при можливості, провести відведення води від забрудненої зони, щоб мінімізувати контакт з речовиною.

2.2. Використання сорбентів:

– використовувати сорбційні матеріали (наприклад, пісок, глина, торф, спеціальні промислові сорбенти) навколо місця розливу для поглинання рідини;

– замінювати насичені сорбенти новими для підтримки ефективності.

2.3. Використання насосів:

– при проведенні ліквідаційних робіт використовувати насоси для збирання рідких забруднювачів у герметичні контейнери;

– забезпечити герметичність контейнерів для запобігання витіканню речовини.

3. Ліквідація наслідків.

3.1. Збір та нейтралізація речовини:

– при потребі, якщо не вдається зібрати невідому речовину, зняти верхній шар ґрунту, який був забруднений, з подальшим його знешкодженням або утилізацією;

– провести збір розлитих речовин, використовуючи для цього спеціалізоване обладнання (насоси, вакуумні установки);

– помістити зібрану речовину у герметичні контейнери для подальшого знешкодження або утилізації;

– взяти проби речовини для проведення лабораторного аналізу для визначення ступеня токсичності, впливу на здоров’я людей та навколишнє середовище;

– забкзпечити безпечне транспортування зібраної речовини до спеціалізованих підприємств для знешкодження або утилізації.

3.2. Проведення очищення території використовуючи для цього необхідні методи очищення, які включають:

3.2.1. Хімічне очищення:

– застосувати хімічні реагенти для нейтралізації або осадження речовини (наприклад, вапно для нейтралізації кислот);

– використовувати окислювачі (наприклад, пероксид водню, озон) для перетворення небезпечних речовин у менш токсичні сполуки.

3.2.2. Біологічне очищення:

– застосувати біоремедіацію, використовуючи мікроорганізми для розкладу небезпечних речовин до нетоксичних продуктів;

– використовувати фіторемедіацію, висаджуючи рослини, які поглинають та накопичують забруднювачі з ґрунту.

3.2.3. Фізико-хімічне очищення:

– використовувати промивання ґрунту лужними розчинами або поверхнево-активними речовинами для вимивання забруднювачів з ґрунту;

– застосовувати термодесорбцію для випаровування летких органічних сполук з ґрунту.

Всі роботи з локалізації та ліквідації наслідків розливу небезпечних речовин повинні проводитися з дотриманням правил безпеки та використанням відповідних засобів захисту. Залучати до роботи фахівців з хімії, екології, аварійно-рятувальних служб та інших галузей.

4. Відновлення території.

4.1. Аналіз ґрунту:

– провести детальний аналіз ґрунту на залишкові концентрації небезпечної речовини;

– визначити рівень забруднення та необхідність додаткових заходів очищення.

4.2. Оцінка екосистеми:

– оцінити стан рослинності та тваринного світу на постраждалій території;

– визначити ступінь порушення природного середовища та можливість його відновлення.

4.3. Рекультивація ґрунту:

4.3.1. Механічна обробка:

– розпушування ґрунту для поліпшення його структури та повітрообміну;

– видалення залишків сміття та уламків, що залишилися після ліквідації наслідків розливу.

4.3.2. Внесення добрив та поживних речовин:

– внести органічні та мінеральні добрива для відновлення родючості ґрунту;

– додати необхідні поживні речовини для підтримки росту рослинності.

4.3.3. Якщо ґрунт сильно забруднений і не піддається очищенню, провести заміну верхнього шару ґрунту на чистий.

4.4. Відновлення рослинного покриву:

4.4.1. Висадка рослин:

– вибрати відповідні види рослин, що підходять для даної екосистеми та кліматичних умов;

– висадити трави, кущі та дерева для відновлення природного рослинного покриву.

4.4.2. Посів трави:

– засіяти траву на ділянках, де немає значних пошкоджень ґрунту;

– використовувати спеціальні трав’яні суміші для швидкого відновлення зеленої зони.

4.4.3. Моніторинг та догляд за рослинами:

– регулярно поливати та доглядати за висадженими рослинами, забезпечуючи їхнє здорове зростання;

– контролювати стан рослинності та при необхідності проводити додаткові заходи з догляду.

5. Відновлення водних ресурсів.

5.1. Очищення водойм:

– якщо розлив вплинув на водні об’єкти, провести їх очищення за допомогою механічних та хімічних методів;

– при проведенні робіт застосувати біологічні методи очищення для відновлення екосистеми водойм.

5.2. Відновлення водних рослин:

– провести висадження водних рослин для поліпшення якості води та створення сприятливих умов для водної фауни.

6. Контроль та моніторинг.

6.1. Регулярний моніторинг стану ґрунту та води:

– проводити регулярні дослідження проб ґрунту та води для контролю рівня забруднення;

– використовувати портативні аналізатори та лабораторні методи для оцінки ефективності відновлювальних заходів.

6.2. Моніторинг рослинності та тваринного світу:

– регулярно оцінювати стан рослинності та тваринного світу на відновленій території;

– виявляти можливі проблеми та вживати заходів для їх усунення.

7. Інформування та звітність.

7.1. Інформування громадськості:

– оперативно інформувати місцеве населення про стан відновлення території;

– надавати рекомендації щодо безпечного користування відновленою територією.

8. Довгострокові заходи.

8.1. Планування майбутнього використання території:

– при потребі розробити план майбутнього використання відновленої території з урахуванням її екологічного стану;

– визначити можливі обмеження на використання території для збереження її екосистеми.

8.2. Створення системи раннього попередження:

– впровадити систему раннього попередження для виявлення можливих майбутніх загроз забруднення;

– забезпечити підготовку персоналу та обладнання для швидкого реагування на надзвичайні ситуації.

Керуюча справами Олена ПЕТРАНИЧ