Р І Ш Е Н Н Я виконавчого комітету № 862 від 26.03.2024р. “Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації в Трускавецькій міській територіальній громаді”

Відповідно до статті 130 Кодексу цивільного захисту України, постанови Кабінету Міністрів України від 09 серпня 2017 року N 626 «Про затвердження Порядку розроблення планів діяльності єдиної державної системи цивільного захисту», постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року N 223 «Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня», п. 1 ст.36^-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою належного реагування на надзвичайні ситуації регіонального рівня у разі загрози виникнення або їх виникнення, виконавчий комітет Трускавецької міської ради

В И Р І Ш И В:

1. Затвердити План реагування на надзвичайні ситуації в Трускавецькій міській територіальній громаді.

2. Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника міського голови М.Флюнта.

Міський голова Андрій КУЛЬЧИНСЬКИЙ

Додаток
до рішення виконавчого комітету

Трускавецької міської ради

від 26.03.2024р. № 862

ПЛАН
реагування на надзвичайні ситуації Трускавецької міської територіальної громади

2024

1. Загальні положення……………………………………………………………3.
2. Розділ I. Перелік НС, ризик виникнення яких за результатами
моніторингу найбільш імовірні для територій Трускавецької міської територіальної громади…………………………………….………………………………………7.
3. Розділ II. Інформування та оповіщення про загрозу виникнення
або виникнення надзвичайної ситуації…………………………………………..9.
4. Розділ III. Умови та порядок введення режиму підвищеної
готовності або режиму надзвичайної ситуації……………………………….…11.
5. Розділ IV. Дії органів управління та сил цивільного захисту в
режимі підвищеної готовності та режимі надзвичайної ситуації…………….12.
6. Розділ V. Управління під час ліквідації наслідків надзвичайної
ситуації…………………………………………………………………………….21.
7. Розділ VI. Залучення сил цивільного захисту і проведення
аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт………………….………..22.
8. Розділ VII. Організація взаємодії…………………………………………….23.
9. Розділ VIII. Організація основних видів забезпечення під час
проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт і ліквідації
наслідків…………………………………………………………………………..24.
10. Додатки……………………………………………………………

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

План реагування на надзвичайні ситуації Трускавецької
міської територіальної громади (далі – План) розроблено відповідно до ст. 130
Кодексу цивільного захисту України та наказу ДСНС від 10.06.2022 року
№ НС-324 «Про затвердження методичних рекомендацій з розроблення
планів реагування на надзвичайні ситуації територіальної громади, району,
району у м.м. Києві та Севастополі». План розробляється з метою упорядкування та координації дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів управління та сил цивільного захисту, суб’єктів господарювання у разі загрози або
виникнення надзвичайних ситуацій та визначає організацію управління
реагуванням на надзвичайні ситуації, порядок дій і взаємодії, а також
організацію основних видів забезпечення органів управління та сил
цивільного захисту, що залучатимуться до реагування у разі загрози або
виникнення надзвичайних ситуацій, переведення органів управління та сил
цивільного захисту у режим підвищеної готовності, режим надзвичайної
ситуації.

План вводиться в дію за рішенням міського голови Трускавецької міської територіальної громади у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій місцевого рівня згідно з Порядком класифікації надзвичайних ситуацій за їх рівнями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року. № 368.

Всі роботи щодо порядку проведення заходів по запобіганню
виникненню або ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного та
природного характеру (аварій, катастроф, пожеж, вибухів, загрози вибухів,
аварій з викидом хімічно-небезпечних речовин, метеорологічних небезпечних явищ, інфекційних захворювань людей тощо) починаються зі збору комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій на місці події із залученням представників спеціалізованих служб Дрогобицької районної ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту.

Залежно від масштабів і особливостей надзвичайної ситуації, що
прогнозується або виникла, за рішенням комісії з питань ТЕБ та НС громади
може бути введений один з чотирьох режимів:

1) повсякденного функціонування;
2) підвищеної готовності;
3) надзвичайної ситуації;
4) надзвичайного стану.

1. Режим повсякденного функціонування – при нормальній виробничо промисловій, радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній і гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемії, епізоотії та епіфітотії).

Заходи режиму повсякденного функціонування:

– ведення спостереження і здійснення контролю за станом довкілля і територій громади;
– розроблення і виконання заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям техногенного і природного походження, забезпечення безпеки і захисту населення громади, зменшення можливих матеріальних втрат, забезпечення сталого

функціонування суб’єктів господарювання та збереження національної культурної спадщини у разі виникнення надзвичайної ситуації;

– вдосконалення процесу підготовки сил і засобів сил та засобів комунальних підприємств, аварійно-рятувальних підрозділів, формувань цивільного захисту та суб’єктів господарювання, що знаходяться на території громади
– організація навчання населення вмінню користуватися засобами захисту,правильним діям в умовах надзвичайних ситуацій;

– створення і поновлення резервів матеріальних та фінансових ресурсів для ліквідації надзвичайних ситуацій;

– оцінка загрози виникнення надзвичайних ситуацій та можливих її
наслідків на території громади.

2. Режим підвищеної готовності

– при істотному погіршенні виробничо промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозованої інформації щодо можливості виникнення надзвичайної ситуації).

Заходи режиму підвищеної готовності:

– заходи, що визначені для режиму повсякденного функціонування;
– формування оперативної групи (груп) для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, підготовка пропозицій щодо її нормалізації;

– посилення спостереження та контролю за станом довкілля, обстановкою на території громади, прогнозування масштабів можливої надзвичайної ситуації;
– розроблення комплексних заходів щодо захисту населення та територій, забезпечення стійкого функціонування об’єктів господарювання;

– приведення у стан підвищеної готовності наявних сил і засобів, уточнення планів їх дій і переміщення (у разі необхідності) в район можливого виникнення надзвичайної ситуації;

– проведення заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій на території громади;

– запровадження цілодобового чергування керівного складу цивільного захисту на пункті управління керівника ЦЗ громади;

– інформування вищих органів управління про хід виконання запланованих заходів.

3. Режим надзвичайної ситуації – при реальній загрозі виникнення надзвичайних ситуацій і реагуванні на них.

Заходи режиму надзвичайної ситуації:

– залучення представників спеціалізованих служб Дрогобицької районної
ланки територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту.
-організація захисту населення і територій громади;

– переміщення оперативної групи (груп) в район виникнення надзвичайної ситуації;
– організація робіт щодо локалізації надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;
-визначення межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація;
– організація робіт, спрямованих на забезпечення сталого функціонування об’єктів господарювання;
– здійснення постійного контролю за станом довкілля, що зазнало впливу наслідків надзвичайної ситуації, обстановкою на аварійному об’єкті і прилеглій до нього території;
– інформування вищих органів управління щодо попереднього рівня надзвичайної ситуації та вжитих заходів, оповіщення працівників та надання їм необхідних рекомендацій щодо дій в умовах, які склалися.

4. Режим надзвичайного стану – запроваджується в Україні або на окремих її територіях в порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану».

Надзвичайний стан в Україні або в окремих її місцевостях вводиться Указом Президента України, який підлягає затвердженню Верховною Радою України протягом двох днів з моменту звернення Президента України. Надзвичайний стан – це особливий правовий режим, який може тимчасово вводитися в Україні чи в окремих її місцевостях при виникненні надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру не нижче загальнодержавного рівня, що призвели чи можуть призвести до людських і матеріальних втрат, створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства і передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства України повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров’я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу, а також допускає тимчасове, обумовлене загрозою, обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Основними завданнями сил цивільного захисту громади щодо попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій слід вважати:

– своєчасне виявлення передумов аварій та катастроф і ефективне їх усунення ;
– підтримання високої готовності сил цивільного захисту, пунктів управління, системи оповіщення та зв’язку, цілеспрямована підготовка їх до дій за призначенням;
– створення фонду матеріально-технічних засобів та фінансового резерву для ліквідації наслідків ймовірних надзвичайних ситуацій;

– оперативне реагування на надзвичайні ситуації та ліквідації їх наслідків.

РОЗДІЛ І ПЕРЕЛІК НС, РИЗИК ВИНИКНЕННЯ ЯКИХ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ МОНІТОРИНГУ НАЙБІЛЬШ ІМОВІРНІ ДЛЯ ТЕРИТОРІЙ ТРУСКАВЕЦЬКОЇ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ

Виходячи з аналізу ризиків різного характеру, на території громади (додаток 1), враховуючи Національний класифікатор, можуть виникнути наступні надзвичайні ситуації техногенного, природного, соціального характеру:

Надзвичайні ситуації техногенного характеру

Код 10100 Надзвичайні ситуації внаслідок аварій чи катастроф на транспорті (за винятком пожеж і вибухів)

Код 10200 Надзвичайні ситуації внаслідок пожеж, вибухів.

Код 10231 Надзвичайна ситуація внаслідок пожежі, вибуху на залізниці

Код 10700 Надзвичайні ситуації внаслідок аварій в електроенергетичних системах

Код 10760 Надзвичайна ситуація внаслідок аварії в електричних мережах

Код 10800 Надзвичайні ситуації внаслідок аварій в системах життєзабезпечення

Код 10830 Надзвичайна ситуація внаслідок аварії в системах забезпечення населення питною водою

Код 10840 Надзвичайна ситуація внаслідок аварії на газопроводі систем газопостачання та газифікації

Код 11000 Надзвичайні ситуації внаслідок аварій на очисних спорудах

Надзвичайні ситуації природного характеру

Код 20100 Геофізичні надзвичайні ситуації

Код 20110 Надзвичайна ситуація пов’язана з землетрусом

Код 20250 Надзвичайна ситуація пов’язана з карстовими провалами

Код 20300 Метеорологічні надзвичайні ситуації

Код 20331 Надзвичайна ситуація пов’язана з сильним вітром (швидкістю 25м/с і більше) враховуючи шквали та смерчі

Код 20335 Надзвичайна ситуація пов’язана з сніговими заметами (повне припинення руху на автошляхах)

Код 20510 Надзвичайна ситуація, пов’язана з високим рівнем води (водопілля, паводки).

Код 20530 Надзвичайна ситуація, пов’язана з заторами, зажорами.

Код 20600 Надзвичайні ситуації, пов’язані з пожежами в природних екологічних системах

Код 20610 Надзвичайна ситуація пов’язана з лісовою пожежею

Код 20630 НС, пов’язана з пожежею польовою (на сільськогосподарських угіддях)

Код 20700 Медико-біологічні надзвичайні ситуації

Код 20710 Надзвичайна ситуація, пов’язана з інфекційним захворюванням людей.

Код 20720 НС, пов’язані з отруєнням людей

Код 20724 Надзвичайна ситуація, пов’язана з отруєнням людей токсичними або іншими речовинами (групові випадки)

Код 20730 Надзвичайна ситуація, пов’язана з інфекційним захворюванням сільськогосподарських тварин.

Надзвичайні ситуації соціального характеру

Код 30600 Надзвичайні ситуації, пов’язані з нещасними випадками з людьми

Код 30620 Надзвичайна ситуація, пов’язана з нещасним випадком у лісних, гірських масивах, печерах та інших важкодоступних місцях.

Код 30610 НС, пов’язана з нещасним випадком під час виконання трудових обов’язків

Код 30630 НС, пов’язана з нещасним випадком з людьми на воді

Код 40000 НС воєнного характеру

РОЗДІЛ ІІ ІНФОРМУВАННЯ ТА ОПОВІЩЕННЯ ПРО ЗАГРОЗУ ВИНИКНЕННЯ АБО ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

Оповіщення та інформування керівного складу територіальної громади
про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється згідно
розробленої та впровадженої структурним підрозділом з питань цивільного
захисту схеми оповіщення органів управління цивільного захисту
Трускавецької територіальної громади. Фактично порядок оповіщення та інформування органів управління цивільного захисту громади про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій базується на принципі оперативної передачі інформації від наявних диспетчерських служб (місцевих пожежно-рятувальних підрозділів, територіальних підрозділів національної поліції, суб’єктів господарювання) до відділу з питань діяльності правоохоронних органів, оборонної, мобілізаційної роботи та цивільного захисту населення.

Оперативне оповіщення населення про загрозу або виникнення
надзвичайних ситуацій та інформування щодо порядку їх дій у разі виникнення
надзвичайної ситуації здійснюється через централізовану систему
оповіщення, шляхом залученням: місцевих засобів масової інформації (друкованих видань, медійних (інформаційних) засобів в місцях масового скупчення людей, інтернет та мобільні мережі, тощо)/

Інформація про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної
ситуації (події), її можливі наслідки подається до чергової служби
міської адміністрації або оперативно-диспетчерської служби Дрогобицького РУ ГУ ДСНС України. Час проходження інформації від органу місцевого самоврядування, Дрогобицького РУ ГУ ДСНС України у Львівській області до оперативно-чергової служби ДСНС в усній формі становить 5 хвилин після отримання інформації про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації з подальшим поданням письмового підтвердження протягом години за допомогою технічних засобів зв’язку та передачі даних.

Рішення про оповіщення у разі загрози виникнення або виникнення
надзвичайної ситуації приймає голова селищної ради, на підставі повідомлення
про фактичну обстановку, що склалася у зоні можливого виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій; результатів аналізу прогнозованих даних, стану небезпеки природнотехногенного характеру, що вимагають негайного проведення заходів для
захисту населення і територій; пропозицій органів виконавчої влади та керівників об’єктів, на території яких існує загроза виникнення або виникла надзвичайна ситуація.
У разі виникнення прямої загрози життю та здоров’ю населення, що потрапляє до зони дії чинників ураження надзвичайної ситуації, рішення про проведення оповіщення приймає голова міської ради.

РОЗДІЛ III УМОВИ ТА ПОРЯДОК ВВЕДЕННЯ РЕЖИМУ ПІДВИЩЕНОЇ ГОТОВНОСТІ АБО РЕЖИМУ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

Режим підвищеної готовності в громаді у повному обсязі або частково встановлюється тимчасово у разі загрози виникнення надзвичайної ситуації
місцевого рівня.

Режим надзвичайної ситуації в громаді у повному обсязі або частково встановлюється тимчасово у разі виникнення надзвичайної ситуації що
класифікується як ситуація місцевого значення. Рішення про встановлення відповідного режиму функціонування на території громади приймає комісія з питань ТЕБ та НС громади.

РОЗДІЛ IV ДІЇ ОРГАНІВ УПРАВЛІННЯ ТА СИЛ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ В РЕЖИМІ ПІДВИЩЕНОЇ ГОТОВНОСТІ ТА РЕЖИМІ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ
4.1. У режимі підвищеної готовності

4.1.1 Керівник сектору підрозділу з питань цивільного захисту міської ради через територіальну автоматизовану систему централізованого оповіщення та інші засоби оповіщення і зв’язку: доводить розпорядження міського голови щодо переведення в режим функціонування територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту до визначених у ньому відповідальних виконавців;

– організовує оповіщення членів міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (далі – міська комісія з питань ТЕБ та НС).

4.1.2. Міська комісія з питань ТЕБ та НС: здійснює заходи щодо активізації роботи з проведення спостереження та контролю за станом навколишнього природного середовища, перебігом епідемій і спалахами інфекційних захворювань, масовими харчовими отруєннями населення, обстановкою на потенційно небезпечних об’єктах і прилеглих до них територіях, прогнозування можливості виникнення надзвичайної ситуації та її масштабів;

організовує розроблення плану комплексних заходів щодо захисту населення і територій у разі виникнення надзвичайної ситуації, забезпечення сталого функціонування господарських об’єктів;

забезпечує координацію заходів щодо запобігання виникненню надзвичайної ситуації регіонального і місцевого рівня; готує пропозиції щодо визначення джерел і порядку фінансування заходів реагування на надзвичайну ситуацію;

координує заходи щодо створення резерву засобів індивідуального захисту та матеріальних резервів для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, визначає обсяги і порядок використання таких резервів;

забезпечує стабільне виробництво, передачу, постачання і використання енергоносіїв під час виникнення надзвичайної ситуації підприємствами, установами та організаціями паливно-енергетичного комплексу;

4.1.3. Керівник сектору з питань цивільного захисту міської ради та керівник Дрогобицького районного управління ГУ ДСНС України у Львівській області області:

організовують роботу щодо аналізу інформації про розвиток подій і попередньої оцінки оперативної обстановки;

готують та надають міському голові, доповіді про оперативну обстановку на території громади та проекти відповідних рішень, організаційних, інформаційних, плануючих і розпорядчих документів;

здійснюють доведення прийнятих рішень (розпоряджень, вказівок) до виконавців та організують контроль за їх виконанням;

4.1.4. Сектор з питань цивільного захисту ТМР здійснює:

збір інформації про розвиток події, її аналіз і попередню оцінку оперативної обстановки; підготовку та надання пропозицій (розгорнутої доповіді про оперативну обстановку на території громади) голові комісії з питань евакуації для прийняття відповідних рішень;

оформлення відповідних рішень міського голови, розробку проектів організаційних, плануючих та розпорядчих документів (наказів, розпоряджень, доручень, планів, протоколів), облік та контроль за виконанням рішень (розпоряджень, вказівок), виданих міським головою;

доведення розпоряджень, доручень та вказівок до виконавців;

підготовку донесень і доповідей (зведень) про оперативну обстановку у відповідні органи управління;

ведення облікової та звітної документації.

4.1.5. Виконавчий комітет, комунальні заклади та підприємства громади організовують цілодобове чергування керівного складу;

приводять у готовність до дій за призначенням системи оповіщення і зв’язку, уточнюють (готують) тексти повідомлень про порядок дій персоналу підприємств (населення) громади у разі виникнення надзвичайної ситуації;

уточнюють розрахунки на захист (інженерного, радіаційно-хімічного, медичного, евакуації) персоналу і населення, приведення у готовність до застосування захисних споруд цивільного захисту, підготовки і розгортання пунктів видачі засобів індивідуального захисту (за необхідності – їх видача);

організовують проведення інженерно-технічних, спеціальних та інших заходів, спрямованих на запобігання (зниження небезпеки) впливу можливих надзвичайних ситуацій на населення і об’єкти (перевірка та приведення у готовність всіх протипожежних засобів, стану водозабірних будівель, автономних джерел енергоживлення, підготовка технології виробництва і працюючого персоналу до дій щодо забезпечення безаварійної зупинки виробництва, створення резерву матеріально-технічних ресурсів (далі – МТР), необхідної кількості палива, будматеріалів, конструкцій, труб, підготовка шляхів, посилення інженерно-технічних споруд, проведення герметизації будинків, складських приміщень);

готують майно наметових містечок, запаси матеріальних засобів для організації життєзабезпечення населення, завантаження їх на транспорт;

готують транспорт для перевезення сил цивільного захисту у райони можливого виникнення надзвичайної ситуації, перевезення запасів матеріальних ресурсів, а також для евакуації населення, вивозу матеріальних та інших цінностей з небезпечних районів;

приводять у готовність до прийому потерпілих у заклади охорони здоров’я, Пункт ЕМД м.Трускавця;

узгоджують з ВП №2 Дрогобицького РВП ГУ Національної поліції України у Львівській області маршрути можливого виходу формувань ЦЗ у райони надзвичайної ситуації і порядок їх супроводу;

організовують проведення (за необхідності) евакуації (відселення населення) робітників і службовців у безпечні райони;

організовують взаємодію з органами управління військового та іншого командування силових структур, 2 Спеціалізованим центром швидкого реагування ДСНС України та Львівським обласним департаментам з питань цивільного захисту, управліннями і відділами з питань цивільного захисту міських рад Дрогобицького району щодо готовності запланованих і виділення додаткових сил і засобів для надання допомоги в проведенні заходів із запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, а також всебічного їх забезпечення; перевіряють готовність сил та засобів, що можуть бути залучені для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

уточнюють Плани реагування на надзвичайні ситуації.

4.1.6. За розпорядженням міського голови у разі загрози виникнення надзвичайної ситуації пов’язаних з викидом радіоактивних і небезпечних хімічних речовин, катастрофічного затоплення місцевості, масових пожеж приводяться у готовність комісії з питань евакуації, збірні, проміжні та приймальні пункти евакуації.

4.2. У режимі надзвичайної ситуації

4.2.1. Міський голова:

призначає керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

дає розпорядження на проведення збору керівного складу цивільного захисту громади та міської комісії з питань ТЕБ та НС;

дає розпорядження на проведення оповіщення населення громади про фактичну обстановку, яка склалася, і надання рекомендацій щодо порядку дій у надзвичайній ситуації (у разі необхідності);

переводить органи управління і сили цивільного захисту області до функціонування в режимі надзвичайної ситуації;

дає розпорядження голові міської комісії з питань евакуації на проведення евакуації населення із зони надзвичайної ситуації, його розміщення і життєзабезпечення (у разі необхідності);

дає розпорядження керівникам структурних підрозділів виконавчого комітету, комунальних закладів та підприємств на: формування і направлення в зону надзвичайної ситуації оперативних груп для проведення розвідки, підготовки пропозицій щодо її нормалізації, організації роботи підпорядкованих сил;

приведення у готовність та залучення до дій за призначенням необхідної кількості сил і засобів, проведення заходів з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; забезпечення сталого функціонування об’єктів економіки та об’єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення;

здійснення заходів щодо життєзабезпечення та соціального захисту постраждалого населення, проведення гуманітарних акцій; приймає рішення (за поданням міської комісії з питань ТЕБ та НС) щодо виділення матеріальних цінностей з міського матеріального резерву для запобігання і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій

узгоджує (за необхідності) з керівником територіального органу
центрального органу виконавчої влади, на об’єктах якого виникла надзвичайна
ситуація, порядок і умови залучення до її ліквідації сил і засобів обласного
підпорядкування;

доповідає голові районної державної адміністрації про обстановку, що
склалася в громаді, про прийняті рішення, за необхідності звертається з
проханням про позичання чи розбронювання матеріальних цінностей з
районного та регіонального резервів, про виділення коштів з резервного фонду
бюджету;

4.2.3. Керівник сектору з питань цивільного захисту ТМР використовуючи спеціалізований програмний продукт «Прикладне програмне забезпечення «Автоматизована система оповіщення «НАБАТ-ВО» проводить оповіщення членів міської комісії з питань ТЕБ та НС.

4.2.4. Міська комісія з питань ТЕБ та НС: забезпечує координацію, організацію робіт та взаємодію органу управління та сил цивільного захисту громади, а також громадських організацій щодо надання допомоги населенню, що постраждало внаслідок виникнення надзвичайної ситуації;

організовує роботу з локалізації або ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

залучає до виконання робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації необхідні рятувальні, транспортні, будівельні, медичні та інші формування з використанням наявних матеріально-технічних, продовольчих та інших ресурсів і запасів;

вживає заходи, необхідні для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у небезпечних районах;

забезпечує здійснення заходів щодо соціального захисту населення, що постраждало внаслідок виникнення надзвичайної ситуації;

встановлює межі зони, на якій виникла надзвичайна ситуація, та організовує визначення розміру шкоди, заподіяної суб’єктам господарювання і населенню внаслідок виникнення надзвичайної ситуації місцевого рівня;

організовує здійснення постійного контролю за станом навколишнього природного середовища на території, що зазнала впливу надзвичайної ситуації, обстановкою на аварійних об’єктах і прилеглих до них територіях;

приймає рішення щодо попередньої класифікації надзвичайної ситуації за видом, класифікаційними ознаками та рівнем, забезпечує своєчасне подання до ДСНС зазначених матеріалів;

вивчає обставини, що склалися, та подає органу, який її утворив, інформацію про вжиті заходи, причини виникнення та результати ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а також пропозиції щодо подальших дій із запобігання її розвитку.

4.2.4. Керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації:

виїжджає на місце виникнення надзвичайної ситуації та здійснює безпосереднє керівництво організацією та проведенням робіт у зоні надзвичайної ситуації;

утворює штаб, призначає начальника штабу та організовує його роботу, дає розпорядження щодо проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

уточнює завдання суб’єктам, задіяним до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

уточнює завдання органам управління та силам цивільного захисту, задіяним до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

організовує зв’язок з мобільними оперативними групами, які залучаються до реагування на надзвичайну ситуацію;

утворює ешелоноване угруповання сил цивільного захисту та організовує їх залучення до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

організовує через штаб виконання таких заходів:

визначення зони ураження надзвичайної ситуації, кількості і місць перебування в ній людей, організовує їх рятування та надання медичної допомоги;

збирання даних про обстановку в зоні надзвичайної ситуації, їх аналіз та узагальнення;

визначення головного напряму ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; розроблення оперативних планів заходів з ліквідації наслідків

надзвичайної ситуації, зосередження в районі надзвичайної ситуації необхідних сил і технічних засобів та своєчасне введення їх у дію;

визначення кількості і складу сил цивільного захисту, необхідних для ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, порядку і строків їх залучення;

організацію взаємодії органів управління та сил цивільного захисту, залучених до ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, з метою ефективного використання їх потенціалу;

керівництво аварійно-рятувальними та іншими невідкладними роботами; ведення обліку робіт, що були проведені силами цивільного захисту під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

ведення обліку загиблих та постраждалих унаслідок надзвичайної ситуації;

інформування населення про наслідки та прогноз розвитку надзвичайної ситуації, хід її ліквідації та правила поведінки в зоні надзвичайної ситуації;

зупинення діяльності суб’єктів господарювання, що розташовані в зоні надзвичайної ситуації, незалежно від форми власності і підпорядкування, введення обмеженого доступу на територію цієї зони;

залучення в установленому порядку до проведення аварійнорятувальних та інших невідкладних робіт сил цивільного захисту, громадських організацій та окремих громадян за їх згодою, необхідних транспортних та інших технічних засобів підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, які перебувають у зоні надзвичайної ситуації;

проведення інженерних робіт з розблокування завалених захисних споруд цивільного захисту;

зупинення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі підвищення рівня загрози життю рятувальників та інших осіб, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

організовує з метою першочергового життєзабезпечення постраждалих та оперативної ліквідації наслідків надзвичайної ситуації контроль за виконанням усіх видів забезпечення під час дій у зоні надзвичайної ситуації;

організовує забезпечення, контроль та координацію робіт, пов’язаних із здійсненням заходів безпеки під час проведення аварійнорятувальних та іншихневідкладних робіт.

4.2.5. Керівник структурного підрозділу з питань цивільного захисту ТМР:

здійснює збір інформації про виникнення і розвиток події, проводить її аналіз та здійснює попередню оцінку оперативної обстановки;

готує розгорнуту доповідь про оперативну обстановку (виробничопромислову, радіаційну, хімічну, біологічну, сейсмічну, гідрогеологічну, гідрометеорологічну) обстановку на території громади та надає її міському голові та голові комісії з питань евакуації для прийняття відповідних рішень;

забезпечує оформлення відповідних рішень міського голови, розробляє проекти розпорядчих, організаційних, плануючих та інформаційних документів (розпоряджень, доручень, планів, протоколів тощо), доведення їх до виконавців, організовує контроль за їх виконанням;

організовує оповіщення та інформування населення про виникнення надзвичайної ситуації, хід її ліквідації та надає рекомендації щодо правил поведінки в осередках ураження (у разі необхідності);

забезпечує підготовку та надання відділу інформаційної політики та звязків з громадськістю інформаційно-довідкових матеріалів для підготовки брифінгів міського голови та забезпечення інформування населення про виникнення надзвичайної ситуації, хід її ліквідації, надання рекомендацій щодо правил поведінки в осередках ураження;

готує проєкт розпорядження міського голови на виділення матеріальних цінностей з міського матеріального резерву та коштів з резервного фонду міського бюджету;

координує взаємодію оперативних груп та організовує роботу міської комісії з питань ТЕБ та НС та евакуаційної комісії;

організовує видачу матеріальних цінностей з міського матеріального резерву;

готує донесення відповідним органам управління і доповіді про хід ліквідації надзвичайної ситуації та про оперативну обстановку;

забезпечує організацію взаємодії та взаємного інформування з органами управління та силами, залученими до виконання відновних робіт; інформує засоби масової інформації про хід відновних робіт.

4.2.6. Спеціальна комісія з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру місцевого рівня (у разі створення): координує діяльність структурних підрозділів органу місцевогосамоврядування, підприємств, установ та організацій, пов’язану з виконаннямкомплексу робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, забезпеченняжиттєдіяльності постраждалого населення, функціонування об’єктів соціальної, комунально-побутової, промислової та аграрної сфери, проведення відбудовних робіт;

визначає першочергові заходи щодо проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у зоні надзвичайної ситуації;

організовує роботу щодо ліквідації надзвичайної ситуації тавизначає комплекс заходів щодо ліквідації її наслідків;

залучає до проведення робіт з ліквідації надзвичайної ситуації тат відбудовних робіт відповідні аварійно-рятувальні, транспортні, будівельні, медичні та інші формування;

вносить до органа місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації пропозиції стосовно виділення додаткових коштів для здійснення першочергових заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;

вивчає ситуацію, що склалася, та готує інформацію ДСНС, керівництву відповідного місцевого органу виконавчої влади, підприємства, установи таорганізації про вжиття заходів реагування на надзвичайну ситуацію,

причини її виникнення, хід відбудовних робіт;

організовує роботу, пов’язану з визначенням розміру збитків унаслідок надзвичайної ситуації, та затверджує відповідні акти;

організовує інформування населення про стан справ, наслідки та прогноз розвитку надзвичайної ситуації, хід ліквідації та правила поведінки;

організовує проведення моніторингу стану довкілля на території, що зазнала впливу надзвичайної ситуації;

здійснює прогноз розвитку надзвичайної ситуації;

вносить керівництву органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації пропозиції про заохочення осіб, які брали участь у розробленні та здійсненні заходів щодо ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та проведенні відбудовних робіт;

організовує надання допомоги потерпілим та сім’ям загиблих у наслідок надзвичайної ситуації;

виконує інші необхідні функції з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у межах своїх повноважень.

4.3. У режимі надзвичайного стану виконують завдання відповідно до Закону України “Про правовий режим надзвичайного стану”.

РОЗДІЛ V УПРАВЛІННЯ ПІД ЧАС ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

5.1. До прибуття керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної
ситуації його обов’язки виконує керівник підрозділу (служби, формування) сил цивільного захисту, який прибув до зони надзвичайної ситуації першим.

Якщо надзвичайна ситуація сталася: на режимному об’єкті, питання призначення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації вирішується керівником цього об’єкту;на об’єкті підвищеної небезпеки до прибуття керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, його обов’язки виконує диспетчер об’єкта або особа старшого інженерно-технічного персоналу, яка перебуває на зміні.

5.2. У разі ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, яка за характером та наслідками не потребує спеціального призначення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, обов’язки такого керівника забезпечує керівник аварійно-рятувальної служби, що виконує завдання з ліквідації наслідків цієї надзвичайної ситуації.

5.3. Рішення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації
оформляється розпорядженням. Підготовка рішень керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, їх реєстрація в установленому порядку після підписання, доведення до виконавців і контроль за їх виконанням здійснюється штабом.

5.4. Рішення керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації є
обов’язковими для виконання всіма суб’єктами, які беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а також громадянами і суб’єктами господарювання, що перебувають у зоні надзвичайної ситуації.

5.5. Після ліквідації наслідків надзвичайної ситуації керівник робіт з
ліквідації наслідків надзвичайної ситуації надає селищному голові пропозицію щодо переведення органів управління і сил цивільного захисту до функціонування у режимі повсякденного функціонування, та надалі – звіт про прийняті рішення і перебіг подій під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та видає розпорядження про ліквідацію штабу з ліквідації наслідківнадзвичайної ситуації.

РОЗДІЛ VI ЗАЛУЧЕННЯ СИЛ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ І ПРОВЕДЕННЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ

6.1. У разі виникнення надзвичайних ситуацій на території області для проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт залучаються сили та засоби ТП ЄДС ЦЗ, перелік яких наданий у додатку 1.

У разі виникнення надзвичайних ситуацій на території громади для
проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт за зверненням
до керівника Дрогобицької районної ланки територіальної підсистеми ЄДС ЦЗ у Львівській області за погодженням та згодою можуть залучатися сили та засоби

Додатково, може залучатися техніка підприємств, установ та організацій, що знаходяться на території Трускавецької територіальної громади районної ланки.

6.2. На час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації у підпорядкування
керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації переходять усі
аварійно-рятувальні служби, що залучаються до ліквідації таких наслідків.

6.3. Залучення сил цивільного захисту до ліквідації наслідків надзвичайнихситуацій на об’єктах підвищеної небезпеки здійснюється згідно з планами локалізації і ліквідації наслідків аварійних ситуацій.

6.4. Рішення про залучення додаткових сил цивільного захисту
приймають органи управління, яким підпорядковані такі сили, на підставі
звернень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів господарювання,на території яких виникла надзвичайна ситуація, або керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації відповідно до її рівня.

РОЗДІЛ VII ОРГАНІЗАЦІЯ ВЗАЄМОДІЇ

7.1. Для своєчасного запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і
ефективного реагування на них, узгодження спільних дій органів управління та сил цивільного захисту, організовується їх взаємодія.

7.2. Органи управління цивільного захисту відповідно до своїх
повноважень взаємодіють на підставі завчасно розроблених планів взаємодії.

7.3. При організації взаємодії: визначаються взаємодіючі органи управління, склад і кількість сил та засобів під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, відселення населення, надання допомоги постраждалим;
встановлюється порядок оповіщення, організації зв’язку, приведення у
готовність органів управління, чергових сил та засобів під час проведення
пошукових робіт, допоміжне виділення сил та засобів, управління силами та
засобами, узгодження сумісних дій під час проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, надання допомоги постраждалим, відселення
населення;

узгоджуються питання всебічного забезпечення дій;

визначаються основні напрямки роботи і зосередження зусиль на їх виконанні взаємодіючих органів управління та сил цивільного захисту.

7.4. У разі змін обстановки і необхідності виконання нових завдань порядок взаємодії уточнюється.

РОЗДІЛ VIII ОРГАНІЗАЦІЯ ОСНОВНИХ ВИДІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНИХ ТА ІНШИХ НЕВІДКЛАДНИХ РОБІТ І ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ

8.1. Розвідка:

– забезпечення моніторингу довкілля за зміною ступеня зараженості
(забруднення) об’єктів зовнішнього середовища, особового складу сил
цивільного захисту, техніки, що ведуть рятувальні роботи, радіоактивними,
хімічними речовинами, біологічними патогенними агентами в районах
надзвичайних ситуацій на територіях, які до них прилягають;
– уточнення загальної, хімічної, пожежної, інженерної, медичної
обстановки та санітарно-епідемічної ситуації в районах надзвичайних ситуації для визначення умов та обсягу заходів щодо проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт; установлення місць перебування людей, які постраждали при надзвичайнійситуації, визначення засобів порятунку;

– контроль за обстановкою і санітарно-епідеміологічним станом районів,
розміщенням відселеного з небезпечних зон населення.

8.2. Інженерне забезпечення:

-ведення інженерної розвідки й оцінки обсягу інженерних робіт у
районінадзвичайної ситуації;

-залучення сил і засобів для проведення аварійно-рятувальних та інших
невідкладних робіт;

-організації робіт з попередження і ліквідації наслідків дощових паводків,
сильних злив, підтоплення територій, ураганних вітрів, небезпечних геологічних процесів;
-виконання комплексу інженерних організаційних та практичних заходів із
ліквідації наслідків аварій і пошкоджень трубопровідного транспорту, об’єктів і споруд нафтового, газового, теплового, водопровідно-каналізаційного господарства, систем енергопостачання;-

-забезпечення проїзду по завалених, затоплених, заметених чи зруйнованих ділянках доріг;
-обрушення (закріплення) небезпечних конструкцій в районі проведення;

-аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

-підготовка технічних рішень необхідних для проведення аварійнорятувальних та інших невідкладних робіт;

-виконання інженерних робіт під час ліквідації наслідків аварій на
вибухопожежонебезпечних, хімічно та радіаційно небезпечних об’єктах, при
транспортуванні небезпечних вантажів залізницею та автошляхами, при
катастрофах на залізничному, автомобільному і авіаційному транспорті;

-виконання інженерних робіт під час локалізації і ліквідації великих пожеж
у лісах та на торфовищах.

Виконання завдань інженерного забезпечення покладається на сили і
засоби відповідних спеціалізованих служб цивільного захисту та територіальних формувань цивільного захисту відповідного галузевого спрямування відповідно до планів залучень та рішень керівника з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

8.3. Радіаційне, хімічне та біологічне забезпечення:

-виявлення й оцінка хімічної обстановки (радіаційної обстановки) у uhjvfls ізоні дії надзвичайної ситуації;

-визначення і запровадження режимів і заходів безпеки при роботі
особового складу, що веде рятувальні роботи, і поведінки населення в зонах
хімічного, радіоактивного ураження (забруднення);

-проведення (за потреби) на ранній стадії радіаційної аварії йодної профілактики населення та учасників ліквідації наслідків аварії;

-здійснення хімічного (дозиметричного) контролю;

-забезпечення особового складу, що веде рятувальні роботи, засобами
індивідуального захисту;

-ліквідація хімічного, радіоактивного забруднення;

-проведення санітарної обробки особового складу сил цивільного захисту
та населення, а також проведення спеціальної обробки одягу, майна,
транспорту, споруд.

Організація і виконання заходів хімічного забезпечення покладається на
формування цивільного захисту відповідного галузевого спрямування
підприємств і організацій відповідно до планів залучень та рішень керівника з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.

8.4. Гідрометеорологічне забезпечення

Гідрометеорологічне забезпечення організовується і ведеться з метою
всебічного обліку метеорологічних чинників погоди і стихійних
гідрометеорологічних явищ у разі загрози і виникненні стихійного лиха, аварій, катастроф.

Основними завданнями гідрометеорологічного забезпечення є надання:
-результатів поточних метеорологічних і аерологічних спостережень і
відомостей про стихійні гідрометеорологічні явища погоди (далі – СГЯ);
фактичних і прогностичних характеристик середнього вітру (швидкість і напрямок);

-результатів поточних гідрометеорологічних спостережень та відомостей
про СГЯ;

-довгострокових і короткострокових гідрометеорологічних прогнозів і
попереджень про СГЯ;

-видачу довідок, матеріалів і інструкцій із гідрометеорологічного режиму.
Для виконання завдань гідрометеорологічного забезпечення залучаються
сили і засоби Львівського регіонального центру з гідрометеорології (Львівський РЦГМ).

8.5. Матеріально-технічне забезпечення

Для проведення заходів матеріально-технічного забезпечення використовуються стаціонарні підприємства торгівлі (магазини, склади, бази), підприємства громадського харчування (їдальні, ресторани, кафе, склади, бази), хлібозаводи (хлібопекарні), підприємства із зберігання продовольства (елеватори, бази хлібопродуктів, холодильники) підприємства харчової та легкої промисловості, їхні бази і склади, склади ПММ, автозаправні станції, станції технічного обслуговування автомобільної техніки, а також рухомі формування – пункти харчування, пункти речового забезпечення, пункти продовольчого забезпечення, ланки підвозу води, заправні станції, ремонтновідновлювальні групи та евакуаційні групи за рішенням міського голови незалежно від форм власності та господарювання.

Організація всебічного забезпечення потерпілого населення покладається
на органи місцевого самоврядування. До виконання заходів залучаються сили і засоби комунальних підприємств та установ міської ради та інших установ і
організацій залежно від обстановки, що склалася.
Технічне забезпечення організовується з метою підтримання в справному
стані та постійній готовності до використання всіх видів робіт автотранспортної, інженерної та іншої спеціальної техніки.

Забезпечення паливно-мастильними матеріалами організовується для
повного та своєчасного забезпечення автотранспортної та спеціальної техніки, яка залучається для вирішення завдань із запобігання і ліквідації надзвичайної ситуації та її наслідків.

            Забезпечення паливно-мастильними матеріалами під час проведення
рятувальних та інших невідкладних робіт організовується через підприємства
та організації, з якими укладені відповідні договори, мережу автозаправних
станцій або рухомими автозаправними станціями та з місцевого матеріального резерву.
           Продовольче забезпечення та забезпечення питною водою і водою для
приготування їжі організовується для забезпечення гарячою їжею, а за
відсутності можливості її приготування – сухим пайком, особового складу
формувань у районах проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.
           Питною водою та водою для приготування їжі забезпечується особовий
склад підрозділів і формувань, задіяних до проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, потерпілого населення в районах проведення робіт та розміщення евакуйованого населення.

            Підвіз води до визначених місць здійснюється паспортизованими
автоцистернами, бочкотарою або квасними, пивними, молочними цистернами.
           Рішення на розгортання пунктів питної води приймає міський голова.
           Речове забезпечення організовується з метою своєчасного та повного
забезпечення особового складу підрозділів невоєнізованих формувань і
потерпілого населення постільною білизною, спеціальним одягом та взуттям.
Рішення на виконання завдань речового забезпечення об’єктів постачання
майна, його асортименту, місць розташування рухомих пунктів речового
забезпечення приймає міський голова.

8.6. Транспортне забезпечення

Транспортне забезпечення аварійно-рятувальних та інших невідкладних
робіт організовується для:

-вивозу із осередків ураження і районів стихійного лиха населення,
худоби, матеріальних, культурних та інших цінностей;

-перевезення рятувальних підрозділів до районів (об’єктів) проведення
аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт;

-підвіз у райони надзвичайної ситуації матеріально-технічного майна для
забезпечення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
Виконання заходів транспортного забезпечення покладається на
комунальні підприємства та заклади міської ради та Дрогобицького районну територіальну спеціалізовану транспортну службу цивільного захисту та
районні територіальні формування.

До виконання завдань цивільного захисту можуть залучатися всі автотранспортні підприємства (перевізники), які знаходяться на відповідній території.

Перевезення з районів надзвичайної ситуації здійснюються в два етапи:

1.Вивіз населення.

2.Перевезення худоби і матеріальних цінностей.

8.7. Медичне забезпечення:

-виконання невідкладних медичних, санітарно-гігієнічних та протиепідемічних (профілактичних) заходів, у разі виникнення надзвичайної
ситуації, з метою збереження життя та здоров’я населення громади та
особового складу аварійно-рятувальних формувань, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення;

-проведення медичної розвідки районів стихійного лиха, техногенних
аварій та катастроф;

-залучення сил та засобів КНП «Трускавецька міська лікарня»,

-залучення сил та засобів служби медицини катастроф до надання екстреної медичної допомоги постраждалим, здійснення сортування постраждалих, організація евакуації постраждалих у разі виникнення надзвичайних ситуацій до закладів охорони здоров’я;

-організація роботи закладів охорони здоров’я області під час прийому великої кількості постраждалих у разі виникнення надзвичайних ситуацій; організація та здійснення медичних профілактичних заходів серед населення та особового складу підрозділів та формувань цивільного захисту, задіяних до ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків;

-здійснення інших заходів медичного захисту населення.

8.8. Інформаційне забезпечення

організовується відділами організаційного забезпечення діяльності виконкому, інформаційної політики та зв`язків із громадсткістю виконавчого комітету Трускавецької міської ради, старостами старостинських округів з метою своєчасного та об’єктивного інформування населення про обстановку у зоні надзвичайної ситуації, хід ліквідації її наслідків та можливий розвиток подій.

8.9. Охорона публічного (громадського) порядку

Охорона публічного (громадського) порядку забезпечується силами та засобами ВП №2 Дрогобицького РВП ГУ Національної поліції України у Львівській області та Громадське формування з охорони громадського порядку в м.Трускавці «Ватра».

Основні завдання:

-надання допомоги в оповіщенні населення району, що потрапляє в зону
надзвичайної ситуації;

-забезпечення режиму допуску до району надзвичайної ситуації і охорона
громадського порядку на цій території;\

-регулювання дорожнього руху, участь в евакуації населення;
-забезпечення охорони громадського порядку в місцях розміщення
евакуйованого населення і охорони залишеного в зоні надзвичайної ситуації
державного, громадського майна і особистого майна громадян;

-участь у роботі комісій із обліку втрат населення.

Керуюча справами Олена ПЕТРАНИЧ