Дідач Ігор Йосифович

Дідач Ігор Йосифович

“Масажист”

20.11.1974-17.01.2015

Народився в м. Дрогобич, проживав в м. Трускавець

Старший солдат, стрілець-гранатометник взводу аеророзвідки батальону  оперативного призначення імені Героя України генерала Сергія Кульчицького військової частини А 3066 Північного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України.

Помер у київському шпиталі від ран отриманих  під час здійснення ротації в зоні проведення антитерористичної операції поблизу міста Артемівськ (нині Бахмут).

Народився Ігор Дідач 20 листопада 1974 року в місті Дрогобичі. Пішов у перший клас в Дрогобицьку СЗШ №14. Згодом родина переїхала у місто Трускавець. Навчався та закічив Трускавецьку СЗШ №1 та школу мистець ім. Р. Савицького — клас баяна. Захоплювався медициною, автотранспортом, спортом. Після здобуття неповної середньої освіти поступив у медичне училище в місті Костопіль Рівненської області, за спеціальністю «Медсестринська справа».

Працював у фізкабінеті санаторію «Дніпро-Бескид» міста Трускавця, де й познайомився зі своєю майбутньою дружиною Наталею. Згодом працювавав у санаторій «Юність», масажистом у БОЛ №1 міста Трускавця. Потім узяв в оренду масажний кабінет, згодом винайняв друге приміщення, де відкрив салон краси. Якийсь час Ігор Дідач проживав у Києві.

Пройшов Майдан, потім записався добровольцем у Нацгвардію. Був одружений і виховував двох доньок

В зоні АТО захищав суверенітет і незалежність України з 15 квітня. Загинув від ран спричинених при ДТП під Артемівськом 5 січня 2015 року.

Ігор був активним учасником Революції гідності – щирою людиною, цільною особистістю, мужнім бійцем, хорошим сином, чоловіком та батьком. У нього  залишились: мама, дружина, дві доньки та сестра.

«Я пам’ятаю татову посмішку, коли жартувала з ним.

Я пам’ятаю татові сльози,коли побачив нас з сестрою після ротації.

Я пам ’ятаю той порив,з яким він кожного разу виїжджав на службу.

Я пам’ятаю,як він радів кожній хвилині проведеній з сім’єю.

Я пам’ятаю,як тато залюбки ходив з нами на «шопінг».

Я пам’ятаю історії,якими тато грозився перевіряти наших майбутніх чоловіків.

Я пам’ятаю…

Я зберегла найяскравіші спогади і ніколи їх не забуду», – діляться спогадами доньки Роксолана та Вікторія.

Нагородженний орденом «За мужність»3-го ступеня (посмертно).

Ігор Дідач удостоєний звання «Почесного громадянина Дрогобиччини та Трускавця». Встановлено меморіальну дошку в СЗШ № 1 м. Трускавця загиблому воїну АТО Ігорю Дідачу. На навчальних закладах, де навчався Ігор Дідач встановленні меморіальні таблиці на його честь.

Вічна пам`ять Ігорю Дідачу та всім воїнам-Героям, котрі віддали життя за Україну…

Перейти до вмісту