Економічний напрям
Примітки.
Як зазначено в Профілі субрегіону основу економіки м.Трускавець складає санаторно-курортна індустрія. Однак із наявністю в складі субрегіону територій прилеглих сільських рад можливе певне зміщення акцентів розвитку економіки на інші сфери. У зв’язку з цим пропонується розділити Економічний напрям на 3-и складові: санаторно-курортна індустрія, туризм, виробництво
Санаторно-курортна індустрія
Сильні сторони | Слабкі сторони |
§ Унікальність мінеральних ресурсів, зокрема мінеральної води «Нафтуся» та природний мінерал озокерит, на яких базується основний дохід субрегіону § Впізнаваність Трускавця – як визнаного санаторно-курортного центру з багатовіковою історією, який відвідує значна кількість клієнтів, у тому числі – закордонних § Велика кількість джерел цілющих мінеральних вод § Розвинута санаторно-курортна інфраструктура та широкий спектр відповідних закладів (санаторії, готелі, пансіонати, вілли тощо), які є найбільшими роботодавцями на території субрегіону § Наявність міжнародної клініки відновного лікування неповносправних пацієнтів § Наявність спортивної бази для оздоровлення спортсменів? § Великий науковий і практичний досвід у сфері оздоровлення і реабілітації різних категорій відпочивальників § Кваліфікований кадровий потенціал, особливо в медично-лікувальній сфері, санаторно-курортного обслуговування § Близькість до країн ЄС, зокрема сусідньої Польщі, що робить зручним курорт для іноземних відвідувачів (92 км. до кордону з Польщею) § Місто обласного значення? § Дешева робоча сила з сіл і міст-сателітів? § Давні і новоналагоджені стосунки із країнами СНД, зокрема Білорусі, Азербайджану § Побратимські та партнерські зв’язки, які сприяють тому, що курорт є знаний в світі: Ліманова, Ясло, Дзялдово, Аннополь, Гміна Сянок (Польща), Долни Кубін (Словаччина), Земля Ватлінген (Німеччина), Друскінінкай, Лудза, Даугавпілс (Латвія) § Позитивний імідж Трускавця в Україні, та поміж людей, які відвідали місто § Потужна реклама окремих закладів санаторно-курортної інфраструктури | § Занедбаний стан гідромінеральної бази курорту? § Відсутність у м.Трускавець статусу курорту державного значення § Відсутність встановлених адміністративних і санітарних меж курорту «Трускавець» (а Рішення Трускавецької міської ради від 21.12.2011 № 233 «Про затвердження містобудівної документації «Коригування Генерального плану міста-курорту Трускавець») та Рішення № 693 від 12 жовтня 2017 року Про затвердження містобудівної документації «План зонування території міста Трускавця (зонінг)»?) § Відсутність сертифікації мінеральних ресурсів, зокрема лікувальної води “Нафтуся” § Закриття верхнього бювету у м.Трускавці, що призвело до погіршення якості лікувальних послуг для відпочиваючих та згортання підприємницькій діяльності у нагірній частині курорту § Відсутність єдиної маркетингової політики на ринку санаторно-курортних послуг § Втрата «Трускавецькурорту» функцій лідера, локомотива розвитку курорту? § Міська влада не має впливу на ключових стейкхолдерів, які ведуть власну політику, яка часто не співпадає з інтересами субрегіону і м.Трускавець зокрема? § Зникаюча „позитивна енергетика” курортного міста, а також колориту місцевих звичаїв та традицій, ретроперспективи (в т.ч. в архітектурі, сфері обслуговування тощо) § Зменшення кількості населення працездатного віку; § Слабка участь бізнесу в промоції м.Трускавець? |
Можливості | Загрози |
§ Збільшення потоку відпочивальників у тому числі іноземних § Можливість використання ресурсів (природніх, людських) прилеглих територій до м.Трускавець для розвитку санаторно-курортної зони, зокрема урочища Помірки (за 3 км. від центру Трускавця) § Участь в державних програмах підтримки завдяки наявності статусу курорту державного значення § Процес реформ в Україні на основі Угоди про Асоціацію України з Європейським Союзом, що забезпечить умови для всебічного розвитку субрегіону, зокрема в питанні сертифікації лікувальної води “Нафтуся” | § Зменшення популярності міста-курорту, а також потоку відпочивальників § Розвиток курортів-аналогів (конкурентів) та близькість їх географічного розташування § Нестабільність української економіки; ріст податків § Недобросовісна конкуренція міст-курортів аналогів § Продовження військових дій на Сході України § Корупція та інфляційні процеси в Україні |
Туризм
Сильні сторони | Слабкі сторони |
§ Близькість до країн ЄС (іноземні туристи) § Нещодавно створений Трускавецький інформаційно-курортний центр § Наявність розважально-оздоровчого комплексу з дельфінами «Оскар» – єдиного закладу такого типу у Західній Україні § Історія міста – курорту: багата подіями, змінами і відомими особами § Близькість до культурних центрів краю, особливо міст Львів, Дрогобич та сучасних туристичних та гірськолижних центрів – Буковиця, Славсько, Тустань § Наявні історико-архітектурні об’єкти та музеї § Проведення щорічних міжнародних фестивалів, форумів і конференцій. § Розвиваються комунікаційні системи – телефонна мережа (включаючи стільникову), росте число Інтернет-провайдерів WI-FІ, через субрегіон проходять ВОЛЗ (оптоволоконні лінії зв’язку) § Потужна реклама окремих закладів туристичної інфраструктури § Гостинність та доброзичливість мешканців | § Недостатньо чітка політика стосовно розвитку туризму в місті § Нечітка та недосконала система фінансування туристичної галузі § Погана консолідація та координація діяльності у туристичному секторі (відчутне лобіювання інтересів окремих представників туристичного сектору, а не туристичної галузі міста загалом) § Безсистемна поодинока реклама туристичних можливостей міста, як на рівні місцевої влади, так і окремих суб’єктів господарювання. Відсутність комплексної промоції курорту § Відсутність туристичного знакування в місті, інформаційних стендів, картосхем тощо § Нерозвинена інфраструктура медичного туризму. § Відсутність інформації про можливість проведення вільного часу в місті та на околицях (велосипедні, піші маршрути тощо) § Недостатньо друкованих рекламних матеріалів (в т.ч. туристичних карт, офіційних путівників) – як в кількісному, так і в якісному плані, неефективна дистрибуція § Стереотипна діяльність та інертність у просуванні традиційних туристичних продуктів Трускавця, недостатня реклама нових туристичних продуктів § Нерозвиненість індустрії розваг для різної вікової групи туристів (молодь – активний відпочинок, старші – просвітницькі лекції/семінари, концерти класичної музики тощо) § Руйнація історичних пам’яток м.Трускавець, які є важливою складовою туристичної привабливості субрегіону § Відсутність використання цінових механізмів у рекламі відвідин Трускавця (знижки на окремі послуги та пакети послуг)? § Застарілі, недоглянуті та непривабливі веб-сайти? |
Можливості | Загрози |
§ Збільшення потоку туристів у тому числі іноземних § Сприятлива візова політика для туристів з-за кордону § Підвищення рівня доходів населення України § Втілення обласної програми розвитку туризму та курортів § Залучення програм міжнародної допомоги для фінансування інноваційних проектів в галузі туризму § Залучення інвесторів § Залучення іноземних туроператорів та представників засобів масової інформації на інфотури до міста § Розробка та вдале просування нових туристичних продуктів (вело маршрути, кемпінги, фестивалі тощо) § Розробка нових туристичних маршрутів § Можливість використання ресурсів (природніх, людських) прилеглих територій до м.Трускавець для розвитку гірського туризму субрегіону, зокрема Орівської сільської ради | § Зменшення популярності міста-курорту, а також потоку туристів § Нестабільна політична ситуація в Україні; проблеми перетину кордону § Недофінансування обласної програми розвитку туризму? § Міжнародна та внутрішня конкуренція з боку туристичних центрів § Позиціонування курорту, як міста для хворих людей § |
Виробництво
Сильні сторони | Слабкі сторони |
§ Наявність достатніх земельних ресурсів на території субрегіону – землі сільськогосподарського призначення (розвиток рослинництва та тваринництва), землі лісового фонду (розвиток туризму) § Добре розвинута торгова мережа § Достатньо розвинуте агровиробництво (середні й малі агровиробники), основні види діяльності яких – овочівництво, розведення великої рогатої худоби § Додатні значення показника рентабельності підприємств та відновлення прибутковості, що свідчить про повернення ефективності їх діяльності до докризового рівня § Значні капітальні інвестиції (у розрахунку на 1 особу), особливо у м. Трускавець, які вищі середнього по області та на порядок вищі, ніж у Дрогобицькому районі | § Найнижча в області середня зарплата та доходи населення § Мала кількість підприємств, здатних забезпечити достатній ринок робочих місць із достойними зарплатами? § Зменшення кількості зайнятих працівників у секторі малого і середнього підприємництва § Малі обсяги та невисока ефективність фінансово-господарської діяльності малого і середнього підприємництва, обмеженість їх інтелектуально-кадрового, матеріально-технічного та ресурсного забезпечення § Низькі можливості для працевлаштування*? § Відсутність можливостей для самореалізації* § Недостатня кількість робочих місць, легалізованих зарплат і соціальних гарантій § Обмеженість власних земельних ресурсів (м.Трускавець) для залучення інвестицій § Відтік працездатного населення, особливо молоді § Недостатній рівень співпраці між державним та приватним секторами § Відсутність пропозицій проектів розвиткового характеру, орієнтованих на збільшення робочих місць, розвитку підприємництва в субрегіоні |
Можливості | Загрози |
§ Загальне покращення економічного стану населення, що призведе до його більшої платоспроможності § Створення ОТГ з центром у Трускавці? § Можливість використання ресурсів (природніх, людських) прилеглих територій до м.Трускавець для економічного розвитку субрегіону § Залучення внутрішніх і зовнішніх інвестицій | § Зменшення кількості населення та подальше зростання відтоку працездатного населення, особливо молоді § Монополізація економіки міста? § Зменшення кількості робочих місць? § Відсутність єдиної позиції адміністративних одиниць субрегіону в питаннях створення ОТГ? |