Братська могила на горі Бренів між селами Орів та Ямельниця не лише єднає Трускавецьку та Сколівську територіальні громади. Ця могила єднає історичні покоління, єднає живих та померлих/загиблих, єднає Україну віхою історичної пам’яті.
15 вересня 2024 року, в неділю після свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, біля могили на Бреньові було відслужено Святу Літургію, а згодом панахиду за всіх тут похованих.
Святу Літургію відслужили о-др Олег Цимбалюк (м. Сколе), о. Володимир Борис (м. Сколе), о. Любомир Сапринюк (с. Орів), о. Ярослав Мельник (с. Уличне) та о. Олександр Ільницький (с. Корчин).
Слова подяки загиблим, котрі віддали на вівтар Вітчизни власне життя в ХХ столітті і віддають зараз, висловили міський голова Трускавця Андрій Кульчинський і староста сіл Орів та Зимівки Тетяна Сухроменда.
Міський голова Трускавця Андрій Кульчинський у своєму виступі наголосив на тому, що могила на горі Бренів є святим місцем, до якого не повинні заростати стежки і до якого потрібно йти значно частіше, ніж раз на рік. Він назвав Бренів місцем сили, місцем українського духу, місцем, де на живому прикладі загиблих героїв молоде покоління українців має вчитися патріотизму, героїзму, українськості.
«Вже багато років поспіль я з вами приходжу на цю могилу, щоб вклонитися нашим Героям. Ті молоді хлопці з Орова, Зимівок, Уличного, Бистрого, Доброгостова, Ямельниці та інших населених пунктів мали вибір. Вони могли втекти, здатися чи зрадити. Але вони обрали свободу і смерть. Вони воювали до кінця, але не здавалися. Вони поклали своє життя за те, щоб ми зараз жили у вільній та незалежній Україні. І ми завжди маємо пам’ятати про їхній подвиг, приходити сюди, щоб вклонитися їхньому праху та помолитися за них і за нас, і приводити сюди наших дітей. Вічна пам’ять Героям! Слава Україні!» – сказав міський голова Трускавця Андрій Кульчинський.
Крім мера Трускавця та старости сіл Орів і Зимівки владу громади на урочистостях також представляли заступник міського голови Олексій Балицький, староста сіл Доброгостів і Бистрий Василь Ірод, депутат міської ради Володимир Стецівка.
Крім представників влади виступили зі зворушливими промовами жителі села Орів: мама загиблого воїна-Героя Дениса Степанова Тетяна Степанова та Катерина Марголич, котра наблизила присутнім історію могили на Бреньові у віршованій формі.
На присутніх очікувала і патріотично-концертна програма, підготовлена силами відділу культури Трускавецької міської ради (начальниця Тетяна Татомир) та Народних домів Трускавця, Орова і Доброгостова. Виступили вихованці Народного дому с. Орів (директорка Іванна Болюк), вокальний ансамбль “Галичанка” Народного дому с. Доброгостів (директорка Галина Васьків), Народний ансамбль народної музики “Перевесло” Народного дому м. Трускавця (диреткор Народного дому Олег Чернявий, керівник ансамблю Степан Столяр), вокалісти з Доброгостова Володимир Стецівка та Галина Баб’як. Вела патріотичне дійство директорка Народного дому Орів-1 Іванна Болюк.
По завершенні заходу учасників пригощали смачним бограчем та іншими смаколиками в готелі “Marevo”, який розміщений неподалік.
Транспорт надав готель “Карпатські полонини”.
Щиру подяку всім учасникам та благодійникам висловила староста сіл Орів і Зимівки Тетяна Сухроменда.
Могила на Бреньові має довгу та сумну історію. Тут поховані вихідці з різних сіл та міст, причому в різні часи. У братській могилі, висипаній в І половині ХХ століття, поховані Українські Січові Стрільці та жертви польського терору, а в період ІІ світової війни тут відбувалися дозахоронення воїнів УПА та жертв комуністичного режиму. Їхні імена викарбувані на меморіальних плитах, але не всі. Бо частина з імен канула в забуття.
Могила на Бреньові – це маркер українськості, справжньості, незнищенності духу та витривалості в найтрудніші часи.
Різні влади намагалися стерти навіть згадку про це святе місце. Замовчували, оббріхували, пускали бульдозер, начебто мало було навколишніх піль для оранки. Але люди, передовсім мешканці двох найближчих сіл Орів та Ямельниця, пам’ятали. Бо тут, в цій могилі, лежали їхні родичі, їхні сусіди, молоді хлопці, котрі віддали життя за Україну. За могилою доглядали, сюди приходили з хоругвами та словами молитви, як і на Маківку, Ключ, Лопату, Лисоню, в Пикуличі під Перемишлем, в Лисовичі під Стриєм та до інших знакових для України пам’ятних місць поховань.
На Бреньові навіть бульдозер не знищив пам’яті про подвиг наших земляків. Коли захитався колос на глиняних ногах, коли почала падати совєтська імперія зла, тоді люди знову почали сюди приходити не таємно, а явно, насипавши могилу ще вищою, ніж була. А з часом спорудили капличку в честь Пресвятої Богородиці, поставили меморіальні камені, встановили високий хрест, повісили пам’ятну дошку в честь Голови УГВР Кирила Осьмака, котрий в цих околицях був поранений, обгородили могилу, посадили червону калину. І щороку в третю неділю вересня йдуть сюди, щоб вшанувати убієнних та помолитися за кращу долю України, котра потерпає від того ж ворога, від руки якого гинули ті хлопці, котрі тут спочивають.
Як зазначив парох церкви Покрови Пресвятої Богородиці (с. Орів) о. Любомир Сапринюк, Господь вислухав молитви людей і поміж днів негоди дав хорошу днину, дав ясну, сонячну погоду без злив, щоб кожен міг прийти сюди, на Бренів, і вклонитися праху полеглим Героям. Віддати честь їхній пам`яті, помолитися за їхні душі.
Вічна пам’ять та вічна слава вам, Герої, котрі на горі Бренів знайшли вічний спочинок. Нехай буде вам земля пухом, а шум дерев нагадує материнську колискову. І доки існуватиме у віках Україна, до того часу не заростуть стежки на Бренівську могилу, а нащадки пам’ятатимуть про подвиг наших славних земляків ХХ століття.
Вічна пам`ять та вічна слава Українським Героям, котрі боролися за Україну та полягли у різні часи!
Фоторепортаж можна переглянути тут.