Левицький Дмитро Денисович
“Дімон”
26.10.2001 – 11.01.2023
Народився в с. Орів
Старший солдат, стрілець 2-го відділення, 1-го стрілецького взводу,3-ї стрілецької роти, 4- го стрілецького батальйону з охорони та оборони обʼєктів державного значення військової частини 3005 Східного оперативно-територіального обʼєднання Національної Гвардії України. Загинув у бою за свободу та незалежність України поблизу м. Кремінна Луганської області.
Левицький Дмитро Денисович народився 26 жовтня 2001 року в с. Орів. Тут зростав, навчався в Орівській ЗОШ І-ІІ ступенів, а після закінчення 9 класу продовжив навчання в Стрийському профтехучилищі по професії електро-газозварщик 4 категорії і сантехнік 3 категорії. Він збирався продовжити навчання, але доля розпорядилась інакше – хлопець був призваний на строкову службу, яку проходив в Харкові. Після закінчення строкової служби залишився воювати.
Дмитро старався завжди приймати активну участь у різних заходах від шкільних, і до останнього подиху в бою з російською ордою. З останніми словами з його уст «хто як не я, мамо» він попав під мінометний обстріл ворога де було обірване життя юного юнака, якому назавжди буде 21.
“Він з гордістю зі своїм позивним «Дімон» залишається, як Герой з великої букви. Ми звичайно пишаємося і дякуємо Тобі за те що захищав нас і захищаючи віддав своє саме цінне -життя”, – з сумом розповідають рідні Захисника.
Дмитро був неодружений і пішов у Божі обійми, так і не сповнивши всіх своїх мрій і задумів, не натішився вдосталь життям… . В Орові у нього залишилися мама, брати і менша сестра.
Поховали Героя в рідному Орові 18 січня 2023 року. Його фото на Алеї Слави Героїв у центрі рідного села нагадує про подвиг Дмитра.
За час перебування на лінії «нуль» під Бахмутом, Соледаром та Кремінною був нагороджений медаллю УБД та орденом «За мужність 3-го ступеня»- посмертно.
Вічна пам`ять воїнові Дмитрові Левицькому та всім, хто поліг за волю та незалежність України. Пам`ятаємо наших Героїв!