У культовому творі письменника, Нобелівського лауреата Генрика Сенкевича «Камо грядеши?», де розповідається про переслідування християн у Римі за часів імператора Нерона, кульмінаційною фразою є «Куди йдеш?», яку Ісус Христос промовляє до апостола Петра, коли той хотів втекти з Риму. Почувши ці слова, апостол засоромився і вирішив не втікати з вічного міста, а повернув назад, де й поніс мученицьку смерть. Але християнство закоренилося в Римі навіки, бо апостол зумів зробити правильний вибір. Саме фразу «Куди йдеш?» (латиною «Quo vadis?», старослов’янською «Камо грядеши?») і зробив Сенкевич назвою свого шедевру.

Куди йдеш, українська освіто, якою ти будеш і хто тобі найдужче шкодить?. Відповіді на ці запитання пробували дати на Освітній академії, котра сьогодні, 9 серпня, стартувала у курортному Трускавці.

Захід з питань розвитку дистанційного та змішаного навчання у закладах освіти Львівщини зібрав педагогів не тільки з нашої області, а й із сусідніх Волині, Тернопілля, а навіть з далекої Донеччини.

Організатори Освітньої академії: Міністерство освіти і науки України, Департамент освіти і науки Львівської ОВА, Національний університет «Львівська політехніка», Навчально-науковий інститут права, психології та інноваційної освіти, Центр інноваційних освітніх технологій, ТзОВ «Українська дистанційна школа», ГО «Обрій освітніх інновацій».

На гостинній трускавецькій землі учасників зустрічі вітали представники влади: перший заступник голови Дрогобицької РВА Роман Шлярп та міський голова Трускавця Андрій Кульчинський. Були також присутні керівники освіти нашого краю: начальник управління освіти Дрогобицької РВА Петро Сушко, начальники відділів освіти Дрогобицької та Трускавецької міських рад Роман Грицай та Орест Лобик.

Оплесками супроводжувався виступ директора департаменту освіти і науки Львівської ОВА Олега Паски, котрий підняв ряд надважливих для освітян і всього суспільства питань. Часто ми йдемо за думкою соцмереж, неправильно розставляємо пріоритети, шукаємо легких рішень, віримо в те, що все ж варто перевірити. Для прикладу, в соцмережах була активно підхоплена тема заборони на користування у школі мобільними телефонами. Але чи відповідає ця пропозиція трьом критеріям – чи не принижує гідність дитини, чи не принижує гідність вчителя і чи покращить це якість освіти? В час війни батьки мають право виходити на контакт з дитиною, тож заборона телефонів у школі – річ неприпустима. Але найперше потрібно послухати думку фахівців (психологів, фізиків, медиків), і вже тоді приймати якісь рішення з цього приводу. А не йти за думкою тих, хто не є жодним фахівцем і водночас є фахівцем «у всьому». Потрібно обирати довший шлях рухатися через свідомість, а не йти манівцями, на які нас зіштовхують.

Інша проблема – кого потребує суспільство, хто зможе знайти роботу? Складається враження, що найзатребуваніші є співаки, юристи, психологи, але чи так це? Якщо всі оберуть ці професії, то хто ж буде сантехніком, трактористом, інженером, агрономом, архітектором?

Наступне – чи може бути якісною освіта, особливо в сільській місцевості, коли бракує кадрів? Лише на Львівщині є 153 вакансії вчителів фізики. Не кращою є ситуація з такими предметами як хімія, захист Вітчизни, біологія, трудове навчання та деякі інші. Кількість населення зменшується, але кількість студентів залишається сталою. Та на кого вони вчаться? Як популяризувати професійно-технічну освіту і як мотивувати молодь до правильного вибору?

Олег Паска закликав освітян до мудрості, виваженості  і впливу на громадську думку своєю чіткою та обґрунтованою позицією, котра базується на досвіді та знанні, завершивши свій виступ словами: «Інколи складається враження, що хтось робить системну шкоду українській освіті, часто завдяки яскравій картинці. Але нам не потрібні чергові яскраві образи, нам потрібна робота, яка дає ефект».

З увагою прислухалися присутні і до слів директорки Центру інноваційних освітніх технологій, доцентки НУ «Львівська політехніка» Маргарити Носкової, і до пропозицій проректора Донецького інституту післядипломної педагогічної освіти Дениса Малєєва, і до інших спікерів.

Після пленарного засідання, котре проходило в конференц-залі готелю «Оранта», учасники Освітньої академії працюватимуть в групах. Завтра Освітня академія продовжить свою роботу.

Перейти до вмісту