Андрій Филяк з Уличного сьогодні навіки попрощався з родиною, друзями, рідним селом та бойовими побратимами. В День Героїв 23 травня воїна-Героя, лейтенанта Січеславської десантно-штурмової бригади, командира танкового взводу, уличненця Андрія Филяка незліченне людське море провело в останню дорогу.

Чин похорону очолили священики з Уличного, Доброгостова та інших населених пунктів. Пригадуючи життєву дорогу Андрія Филяка, отець Петро Сливка, настоятель церкви святої Параскевії в Уличному, розповів як малий Андрійко ходив від батьківської хати до школи та до церкви, як зростав та мужнів, як привів у дім молоду дружину, як став опорою мами після смерті батька, як любив рідну землю та свій народ. Він ніколи не відмовляв у потребі, допомагав іншим, а тепер все село прийшло оплакати його та провести до місця вічного спочинку, підтримати в горі маму Оксану, дружину Галину, синочка Захарчика та донечку Соломійку. Чисельна уличненська громада, люди з Доброгостова, Трускавця, Стебника, Дрогобича сумно йшли за труною, котру за сільським звичаєм на цвинтар не везуть, а несуть.

В Уличному від початку повномасштабної війни це вже друга важка втрата, причому друга в цьому році. Не встигли в селі оговтатися від загибелі Ореста Кінаша, як доводиться ховати молодого (32 роки), сповненого життєвих сил, енергії, планів та надій Андрія Филяка. Тому з кожної хати поспішали на похорон, щоб таким чином висловити свою вдячність Воїну за його жертву, за його любов до Вітчизни і рідного села, за його посвяту для всіх нас. Андрій Филяк, подібно як сотні та тисячі новітніх Українських Героїв, віддав своє життя за ближніх своїх, тобто за нас з вами. За це йому подяка, шана і вічна пам`ять. А рідним, які втратили найдорожчу людину – сина, чоловіка, тата – наші щирі співчуття…

Спочивай з миром, Герою Андрію! Нехай пухом та пером тобі буде рідна уличненська земля! Ти навіки залишишся в людській пам`яті.

Нехай Всемилостивий Господь дарує новопреставленому воїну Андрію Филяку Царство Небесне. Вічна пам`ять…

Перейти до вмісту