Сьогодні, 4 лютого, в неділю, в обідню пору після Святих Літургій по церквах Трускавецька громада велелюдно провела в останню дорогу на місце вічного спочинку воїна-Героя, захисника України Руслана Стадника.
Руслан Володимирович Стадник, 1979 року народження, загинув 26 січня поблизу с. Табаївка на Харківщині. У воїна залишилися старенький батько, дружина, троє дітей, онучка, сестра з сім`єю та численні друзі. Всі вони прийшли попрощатися з Русланом, попросити в нього пробачення та помолитися за упокій його душі.
Найбільша любов – це віддати свою душу, своє життя за ближнього. Про це у надгробній проповіді сказав отець-проповідник і закликав всіх до любові. Зокрема до любові до України, яку маємо підтримувати всіма силами, подібно як ізраїльтяни у вирішальній битві підтримували руки Мойсея, щоб сонце не заходило, щоб хід війни переламався на користь сил Добра та Правди. Тож кожен з нас має підтримувати Збройні Сили України, волонтерів та родини полеглих Героїв, бо тільки в єдності та любові один до одного зможемо витримати ці важкі часи та побачити омріяну Перемогу.
Руслан Стадник на щиті повернувся до Трускавця, щоб бути похованим у рідній землі, в рідному місті. Його ж душа полине в небеса, до Небесного Отця, щоб звідтам, з місця вічного блаженства оглядати рідну Україну.
Нехай же Господь дарує воїну-захиснику Царство Небесне! Нехай пухом буде йому рідна земля, а від всіх нас, від Трускавецької громади та України, за котру він віддав своє життя – нехай воїну Руслану Стаднику, як і всім нашим полеглим Героям, буде вічна пам`ять.