Сьогодні мешканці Трускавця, Попелів, Орова та інших міст і сіл провели на місце останнього спочинку полеглого воїна Романа Маланчака. Вдовою залишилася дружина Іванна, з якою він прожив 21 рік, а сини Андрій та Юрій втратили батька. Роман віддав своє життя на війні, захищаючи Україну. Майже півтора року доля його була невідомою, бо вважався зниклим безвісти. На жаль, підтвердилися найгірші побоювання: Роман загинув у лютому 2025 року біля Покровська на Донеччині.
Роман Дмитрович Маланчак народився 23 вересня 1978 року. Зростав та ходив до школи у мальовничих Попелях під Бориславом, тож вчора після зустрічі на Перехресті Героїв траурний кортеж попрямував саме туди, у його рідне село. Фоторепортаж про прощання в Попелях розміщений на ФБ-сторінці Бориславської міської ради. Чин прощання очолив отець-декан Бориславський Роман Василів у співслужінні священників Бориславського деканату.
Вчора біля 16.00 труна з тілом полеглого воїна прибула до Трускавця, до каплиці церкви святого Іллі. Сьогодні сюди потягнулася вервечка людей, щоб вклонитися полеглому Романові за його подвиг, щоб своєю присутністю вшанувати пам’ять про нього, провести в останню путь, морально підтримати родину, показати свою громадянську позицію, що ми – громада, котра шанує своїх Героїв.
Отці Трускавецького деканату під проводом отця-настоятеля церкви св. пр. Іллі о. Ярослава Шафрана відправили панахиду, під час якої пройшла церемонія останнього цілування» – прощання з покійним.
Прощай, душе, в конечний час,
Прощай над гробом нині,
В далеку даль ідеш від нас,
Лишаєш жаль родині.
Під ці слова присутні підходили до труни та прощалися з Романом, про якого всі можуть сказати лише хороші, добрі, найкращі слова. Був хорошим чоловіком, сином, татом, братом, сусідом, любив допомогти іншим, був людиною світлою та відповідальною. Його, як і сотню інших воїнів з числа Трускавецької громади, забрала клята війна, і вже їх не повернеш.
Лети ж, душе, в небесний край,
Дорога то безпечна,
Там вічний і блаженний рай,
Свята жизнь безконечна…
При виході з каплиці похоронної процесії люди клякають на коліна перед труною з тілом полеглого воїна. Серед людей – представники Трускавецької та Бориславської влади. У скорботі не лише рідні Романа, у скорботі – дві сусідні громади, котрі прощаються зі своїм сином-Героєм.
Нехай Всемилостивий Господь упокоїть душу слуги Божого Романа Маланачака та дарує йому Царство Небесне. Вічна пам`ять Герою!
