В неділю, 16 серпня, у Трускавці відбулася особлива зустріч — театралізована вистава «Тиша, що кричить».
Це була вистава не лише про те, що болить. Вона — про близькість, повагу, підтримку, уміння чути одне одного та бути поруч.
Через театр ми говорили про те, про що іноді важко сказати словами. Про важливість помічати зміни у стосунках, поважати особисті межі та не залишатися наодинці з тим, що тривожить.
Особливо цінно, що на екскурсії разом були ветерани, ветеранки та члени їхніх родин. Без повчань і звинувачень — просто по-людськи. Через історії, емоції та живе спілкування.
Бо іноді тиша справді може кричати.
І дуже важливо, щоб поруч був хтось, хто почує. 🫶
Дякуємо всім, хто був з нами.
Повага. Розуміння. Підтримка. Безпека кожного.
Створено в межах реалізації проєкту «Сила без насильства» – ініціативи із запобігання домашньому та гендерно зумовленому насильству серед ветеранів/ок та членів їхніх сімей у Трускавецькій міській територіальній громаді, що імплементується ГО «Є СЕНС».
Захід підготовлено в межах співпраці Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні та ГО «Асоціація Амбасадорок України» за підтримки Норвегії. Думки, погляди та рекомендації, викладені в цьому продукті належать авторам/-кам і не обов’язково відображають офіційну політику чи позицію UNFPA, ГО «Асоціація Амбасадорок України» або Норвегії».
