16 липня в Центрі життєстійкості Трускавця відбулося засідання Координаційної ради з питань сім`ї та гендерної політики. Її очолює секретар міської ради Наталія Пономаренко, котра і провела засідання Координаційної ради.
В засіданні взяли участь представники відділів та управлінь міської ради, а також депутатка Мар`яна Губицька, директорка Трускавецької філії Львівського обласного центру зайнятості Маргарита Роман та очільниця Центру життєстійкості, заступниця директора БФ «Карітас Трускавець» Наталія Івасівка (всього 11 осіб). Було проаналізовано роботу за І півріччя 2026 року про здійснення заходів щодо попередження насильства в сім`ї.
Цікавий факт: порівняно з І півріччям 2025 року в аналогічний період поточного року кількість звернень щодо домашнього насильства зменшилася з 35 до 16, тобто вдвічі. Поліція фіксує значну кількість дзвінків чи викликів щодо домашнього насильства, які не знаходять свого підтвердження. Буває і так, що жінка викликає поліцію щодо вчинення домашнього насильства, а виявляється, що насильницею є вона. Домашнє насильство вчиняють і СЗЧ, і ухилянти, яких згодом мобілізовують, а пізніше дружини каються, що стали причиною мобілізації чоловіка. Тобто, кожен випадок домашнього насильства унікальний, але всіх об’єднує одне – це терпіти не можна. Хоча, як свідчать зустрічі в окремих селах громади, навіть в жіночому середовищі не всі так думають. Словом, війна не вирішила проблему домашнього насильства, а, навпаки, загострила її, дещо змістивши акценти.
Чудовим завершенням засідання Координаційної ради став практичний кейс від директорки Центру життєстійкості міста Трускавця Наталії Івасівки щодо порочного кола насильства. Особливо небезпечним є так званий «медовий місяць» – період, коли після бурхливого вияснювання стосунків та насильства настає період уявного примирення та «щасливого співжиття», котре найчастіше є тимчасовим явищем. Жінка стає залежною від цього минущого «щастя» і навіть може провокувати нові скандали, коли емоції вщухли, а рутина починає засмоктувати.
Проте справжньою метою зустрічі було не просто обговорити ці болючі моменти нашої реальності, а виробити практичні механізми допомоги сім`ям у кризових ситуаціях та жертвам насильства, більша частина яких – це жінки. Вкрай важливою є розуміння та підтримка інших жінок: родичок, подруг, сусідок, співпрацівниць у колективах тощо. Як влучно зауважив хтось з присутніх, у пеклі вготовані спеціальні місця для тих жінок, котрі замість протягнути руку допомоги іншій жінці стають на сторону кривдника та долучаються до цькування і обмов.
