26 квітня, 1986 року о 1 годині 23 хвилини 44 секунди за київським часом із інтервалом  у дві секунди сталося два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської атомної електростанції. Це була найбільша в історії людства техногенна катастрофа.

Внаслідок вибуху та під час гасіння пожежі, що тривала 10 днів, загинула 31 людина, понад 200 було госпіталізовано. 28 героїв-пожежників  на чолі з 23-річним лейтенантом Володимиром Правиком вже в першу годину після вибуху працювали на місці аварії.  Більшість із цих молодих звитяжців загинули у вогні або померли внаслідок отримання високої дози опромінення.

600 000 ліквідаторів, які брали участь у гасінні пожеж і розчищенні території, отримали високі дози радіації. Лише за офіційними даними, радіоактивного опромінення зазнали близько 8 400 000 мешканців України, Білорусі та Росії.

Забруднено понад 155 000 кв. км території.  Забруднено майже 52 000 кв. км сільськогосподарських угідь. Понад 404 000 людей назавжди залишили рідні домівки й були переселені в інші регіони

Тодішній уряд СРСР спромігся  повідомити про трагедію лише наступного дня, коли у Швеції, на АЕС Форсмарк, виявили радіоактивні частинки, які «прилетіли» зі сходу СРСР, і за рівнем радіації визначили, що в Україні сталася аварія.

Із 30-кілометрової зони довкола місця катастрофи було евакуйовано людей – усього понад 100 тисяч. Навіть від тих, кого евакуйовували, приховувалася правдива інформація, що ж сталося насправді, які обсяги та наслідки аварії для життя і здоров’я людей.

Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч наших земляків. Завдяки самопожертві ліквідаторів аварія стала символом жертовності в ім’я Батьківщини, в ім’я мільйонів людей та прийдешніх поколінь. Ризикуючи своїм життям та здоров’ям, вони виконали свій обов’язок і захистили людство від згубного впливу й подальшого розповсюдження радіації.

Час не загоїв чорнобильських ран, не стер у пам’яті важкі й героїчні події, імена мужніх добровольців — пожежників, експлуатаційного персоналу ЧАЕС, військовослужбовців, будівельників, учених, медиків, які тієї квітучої весни відправились на зустріч невідомій небезпеці, виявивши жертовність, високий патріотизм, зупиняючи ядерну катастрофу.

Їхній подвиг назавжди записаний до літопису людської мужності та навічно залишиться у пам’яті українського народу.

Залишити відповідь

Перейти до вмісту