Продовжуємо інформаційну кампанію Трускавецької міської ради та Держпродспоживслужби про шкільне харчування. Нагадаємо, що з вересня 2026 року гарячим харчуванням охоплені всі вісім шкіл Трускавецької громади.
Сьогодні розповідаємо, чому одна й та сама страва на тарілці молодшого школяра і старшокласника може мати різну порцію.
Чи має першокласник отримувати таку саму порцію, як учень випускного класу? Ні. І справа не в тому, що комусь у їдальні поклали більше, а комусь менше.
Діти різного віку мають різні потреби в енергії та поживних речовинах. Саме тому в шкільному харчуванні важливо не лише що дитина їсть, а й скільки вона має отримати відповідно до свого віку.
👧 Одна страва – різні порції
Норми харчування враховують три шкільні вікові групи: 6–11, 11–14 та 14–18 років. Для багатьох продуктів порція змінюється залежно від віку.
Наприклад, порція овочів для дітей 6–11 років становить 100 г, а для двох старших вікових груп — 120 г. Для риби різниця ще помітніша: 60 г → 90 г → 120 г відповідно до віку.
Але правило «старша дитина – більша порція всього» не працює. Наприклад, порція свіжих або заморожених фруктів та ягід становить 100 г для всіх трьох шкільних вікових груп, а одна порція яєць – одне яйце.
⚡ Чому вік має значення?
Першокласник і старшокласник перебувають на різних етапах росту та розвитку, тому відрізняються й їхні енергетичні потреби. Постанова Кабінету Міністрів України №305 встановлює відповідні орієнтири для різних вікових груп.
При цьому важлива не лише кількість їжі. Якщо дитина споживає обід, він має забезпечувати 30–35% добової енергетичної потреби. Тобто значення має весь комплекс страв, а не лише вага котлети, каші чи салату.
📸 Чи можна оцінити порцію за фотографією?
Не завжди. Побачивши фото шкільного обіду, складно одразу сказати: «мало» це чи «багато».
Потрібно врахувати, для якої вікової групи призначена порція, який це прийом їжі, що входить до його складу та чи відповідає він установленим нормам.
Тому велика тарілка сама по собі ще не означає правильно сформований обід. Так само менша за об’ємом порція не обов’язково означає, що дитина отримала недостатньо їжі.
🥗 Порція – це частина системи
У шкільному харчуванні все взаємопов’язано: склад меню, частота включення різних продуктів, чергування страв, їх поживна та енергетична цінність і відповідність віку дітей.
Завдання – не просто наповнити тарілку, а сформувати збалансований прийом їжі відповідно до потреб дитини.
А якщо дитина не доїла? Нормативно визначена порція не означає, що всі діти матимуть однаковий апетит. Але під час організації харчування заклад має орієнтуватися не на суб’єктивні оцінки «мало» чи «багато», а на встановлені норми та затверджене меню.
💡 Тож що варто запам’ятати?
Одна школа → одне меню → одна назва страви → але порція може відрізнятися залежно від вікової групи.
Тому замість запитання «Чому одній дитині поклали більше?» варто запитати: «Чи відповідає ця порція нормі для її віку?»
Адже у шкільному харчуванні важливо не просто дати дитині «більше» або «менше», а забезпечити харчування відповідно до її віку та потреб.
Більше офіційної інформації на цю тематику – на сайті Держпродспоживслужби: тут.
