Справжньою культурною учтою на свято Благовіщення Господнього стала сьогоднішня зустріч в художньому музеї Михайла Біласа з львів’янином Романом Березою. Він очолював Львівський державний науково-методичний центр народної творчості і культурно-освітньої роботи (згодом – Львівський обласний центр народної творчості і культурно-освітньої роботи) з 1992 року і до недавнього часу. Трускавець дуже добре знає пана Романа з часів проведення в нашому місті щорічного фестивалю зимового фольклору «Нова радість стала».
За своє життя Роман Береза досяг багато і зробив багато, причому виключно власними силами. Музична школа, Львівське державне училище культури, армія (до речі, служив разом з директором Трускавецької школи мистецтв імені Романа Савицького Ігорем Ничем), ансамбль пісні і танцю Прикарпатського військового округу, Рівненський державний інститут культури, викладацька робота – успішні етапи його життєвого шляху до мистецьких і творчих вершин.
Понад три десятки років на посаді директора Центру народної творчості позначилися неоціненним внеском у національне відродження України, великою активністю в просвітницькій та методичній роботі Центру. Під керівництвом Романа Берези на Львівщині започатковано низку масштабних свят хорового співу (до ювілеїв М. В. Лисенка, Т. Г. Шевченка, Б. М. Хмельницького, М. М. Вербицького, М. Ф. Колесси, М. Д. Леонтовича, заснування товариства «Просвіта»), стали постійно діючими фестивалі музичного («Музична скарбниця», «Пісня буде поміж нас»), хореографічного («Свитязівські притупи», «Прикарпатські джерела»), театрального («Театральне Надбужжя») мистецтва. Набули нового змісту і звучання свята українського фольклору «З народної криниці», «Ой радуйся земле» (у м. Трускавці), «Бойківське подвір’я», «Родина» та чимало інших заходів, якими сьогодні пишається Львівщина.
Велику роль у справі відродження національної культури відіграло заснування Романом Березою у 1993 році культурно-просвітницького вісника «Животоки» – унікального й неповторного на теренах України журналу, на сторінках якого друкуються актуальні й злободенні, необхідні для практичної роботи працівників культури методичні матеріали, сценарії, просвітницькі статті, матеріали з досвіду роботи народних домів.
Стала уже доброю традицією започаткована Романом Павловичем практика професійного спілкування між працівниками клубних закладів з різних областей України шляхом проведення міжобласних семінарів-практикумів директорів районних та міських народних домів, що сприяє широкому обміну досвідом та поглибленню співпраці між регіонами.
Вагомою є наукова та методична робота Романа Берези. Він – автор 36 наукових публікацій та навчально-методичних розробок, серед яких: фольклорний збірник «Пісні з Галичини» (1999 р. у співавторстві з М. Дацком), навчальний посібник «Хорове виконавство Львівщини» (у співавторстві з проф. М. Бурбаном). Готуються до друку авторські доробки «У пахощах Євшан-зілля» та «Маю честь про них говорити».
Копітка робота Романа Павловича Берези в царині науки увінчалась захистом у 2001 р. кандидатської дисертації в одному з найпрестижніших вишів України – Національному педагогічному університеті ім. М. Драгоманова. Ця подія стала стимулом для здобуття нових висот: у 2002 році Роман Павлович обіймає, за сумісництвом, посаду доцента Львівського національного аграрного університету, викладаючи психолого-педагогічні дисципліни. Згодом до ступеня кандидата педагогічних наук доєдналась ще й низка нагород і титулів: Орден Рівноапостольного князя Володимира (2003 р.), Диплом Міністерства культури України «Кращий директор обласного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи в Україні» та вчене звання доцента (2005 р.).
Проте усі регалії та нагороди – дрібниці у порівнянні із всенародним визнанням і пошаною. Скільки концертів районного і обласного значення, мистецьких вечорів, творчих вечорів-портретів на сценах Львівської обласної філармонії, Львівського залу органної та камерної музики, Харківського інституту мистецтв, Теребовлянського державного училища культури.
***
На культурну душевну учту-спілкування з Романом Березою до музею Біласа прибуло пів сотні осіб, котрі з увагою слухали кожне його слово, насолоджувалися історіями про видатних і дещо забутих (а інколи і зовсім незнаних) постатей, котрі творили історію України в різних сферах своєї діяльності.
Роман Береза є автором книг «В акордах вічності і слави», «Духовна велич України», «Сергій Лифар. Біографія», «Мистецька слава України. У пошукає Євшан-зілля», «Билиці Карпатського краю» та інших. У них автор в популярній формі подаються біографічні дані, опис життєвого і творчого шляху найвидатніших митців України. Письменники, співаки, артисти театру і кіно – усі вони власним життям і творчістю вагомо збагатили скарбницю як українського, так і світового мистецтва. Спираючись на цікаві біографічні факти, засобами художнього слова автор детально розкриває значущість кожної із постатей, імена яких навічно вписані в історію української і світової літератури та мистецтва.
Але свою промову перед трускавецькими поціновувачами його творчості Роман Береза розпочав з презентації книги Гната Хоткевича «Богдан Хмельницький», передмову до якої він написав, а також книги про оперного співака-самородка Зеновія Бабія.
Ініціатором зустрічі з Романом Березою стала начальниця відділу культури Трускавецької міської ради, Заслужена працівниця культури України Тетяна Татомир. Вона ж і була модераторкою сьогоднішнього спілкування в музеї Біласа, на котрому побував і міський голова Трускавця Андрій Кульчинський. А прелюдією до цікавої розмови став виступ талановитої учениці Доброгостівської дитячої музичної школи, юної бандуристки Вікторії Гуняк (викладачка Марія Шевців).
Також з інсценівкою «На краю села, де хата біла» виступили учні СЗШ №1 м. Трускавця Віктор Мінчак та Ксенія Фендак (автор та керівник вчителька української мови та літератури СЗШ №1 Наталя Огірчак).
Учасники сьогоднішньої творчої зустрічі з Романом Березою висловлюють подяку організаторам події за гарно та корисно проведений час святкового дня Благовіщення Господнього!