Приємну звістку на День Ангела отримав вчора, на свято первоверховних святих апостолів Петра і Павла наш земляк, трускавчанин, депутат Трускавецької міської ради V скликання, воїн-Захисник Павло Швець.
Як стало відомо, згідно Наказу Міністра оборони України Михайла Федорова № 629 від 12 червня 2026 р. Швеця Павла Костянтиновича удостоєно високої державної відзнаки – Хреста Пошани.
Хрест Пошани – це не просто нагорода для Павла Швеця, це визнання заслуг нашого земляка, котрий вже майже 10 років несе службу – спочатку в АТО, а зараз під час повномасштабної війни. У 2017 році він покинув престижну роботу за кордоном, де заробляв у рази більше, ніж зараз, і став на захист Вітчизни, на захист своєї родини, своєї Трускавецької громади, всієї України.
Про героїзм нашого земляка свідчить багато фактів. Ось лише деякі з них
Головний сержант Павло Швець навесні 2025 року проводив злагодження на танковому полігоні біля м. *** з іншими учасниками взводу, де проявляв ініціативу в роботах та несенні служби. Наприкінці весни добровільно викликався виїхати в район виконання бойових дій у н.п. *** Донецької обл. біля м. *** для чергування та несення служби на укріп позиціях. Чергування передбачалось по два тижні, з подальшою ротацією для можливості відпочинку. Але Головний сержант Швець Павло Костянтинович виявив бажання не мінятись, а нести службу в районі н.п. ***, де і виконував бойові завдання до 6 жовтня 2025 р.
Навесні 2025 року Павла відрядили в танковий батальйон для забезпечення охорони та прикриття важкої техніки та ведення бойових дій. Відразу по прибутті у н.п. *** Павло був старшим на позиції “Бліндаж”, де перебувало 10 бійців взводу. З перших днів організував наведення порядків, маскування, постачання технічної води, будівництво лазні, маскування стежок та цілодобового чергування бійців на цій позиції. Також приведення в порядок занедбаних бліндажів та розселення по них бійців взводу, для розосередження особового складу. Надалі налагодження комунікацій між ними та несенні нарядів, що надалі запобігло масштабних, неодноразових пожеж внаслідок бойових дій. Також були організовані розосереджені пункти з водою для гасіння цих пожеж, що і зберігало неушкодженим бойову техніку та особовий склад. Всі роботи та чергування відбувались з власних ініціатив головного сержанта Швеця П.К.
При потребі облаштування опорних та спостережних пунктів між н.п. *** та *** добровільно викликався провести рекогносцировку території, де було визначено місця для облаштування позицій опорного пункту ***, пункти спостереження *** та ***, де передбачалось чергування ще 8 бійців взводу з подальшою ротацією через тиждень. Після облаштування викликався проводити чергування на позиції ***, де і був беззмінно два місяці, з власної ініціативи, до поранення з подальшою евакуацією на лікування.
Під час командування на позиціях організував забезпечення підрозділу інвертор ними генераторами, акумуляторними блоками живлення, інтернет-зв’язком. При неможливості проводити логістику на позиціях особисто щодня, з вибраним ним бійцем, в пішому порядку, ходив на визначені місця для забезпечення провізії та проведення ротацій. Під час таких походів неодноразово приносив та передавав в танковий батальйон трофейні робочі БПЛА, Таміс, Рру та стрілецьку зброю.
Як згадує Павло, на позиціях він мав позивний «Старий Рекс», причому на слово «старий» воїн трохи гнівався, адже йому ще нема й п’ятдесяти.
Під час чергування на опорному пункті та пункті спостереження було ліквідовано ворога, де він приймав найактивнішу участь, вилучено дані ворога та передано на вивчення.
У розмові Павло Швець був небагатослівним. Зазначив лише, що цю відзнаку він присвячує світлої пам`яті Ірині Фаріон (1964-2024), з якою разом колись розбудовували партію «Свобода», та покійному воїну з Трускавця Андрію Нароєнку (1966-2025, на фото другий зліва).
Ця надзвичайна скромність воїна сильно вражає. Адже всі, хто знає Павла, у курсі, як він любить свою сім`ю, свою дружину Юлію та своїх синочків Якова та Георгія, як пишається їхніми досягненнями у плаванні та навчанні. Але, як бачимо, свою бойову відзнаку він присвятив Героям, котрі віддали життя за Україну: невтомній борчині за Україну та чистоту української мови Ірині Фаріон та своєму побратимові, котрий відійшов у вічність внаслідок важкої хвороби.
На запитання про те, чому пішов воювати, Павло відповідає словами пісні «Братів Гадюкіних»:
«Ми — хлопці з Бандерштадту, ходимо до церкви, шануємо батьків,
Ніхто так, як ми, не вміє фест гуляти, поки сурми не заграли, барабан не забив…».
У Трускавці дуже добре знають Павла Швеця – не лише тому, що він був депутатом міської ради. Насамперед Павло – чудова людина, справжній друг, прекрасний фахівець. Його кузня у мирний час користувалася шаленим попитом, він – найкращий коваль у Трускавці та регіоні.
Зараз Павло не просто служить в ЗСУ, а ще й спільно з дружиною займається волонтерством. Автівки, передані на гарячі ділянки фронту за посередництвом керівника Волонтерської ініціативи Клініка Стоматології Тараса Лужецького, допомагають нашим військовим у несенні служби.
Тож щиро вітаємо Павла Швеця з високою нагородою – відзнакою Міністра Оборони України «Почесний Хрест» – та бажаємо здоров`я, Божої опіки і швидкого повернення додому з Перемогою! Дякуємо за захист, наш Герою!
На фото: 1) про відзнаку Хрест Пошани Павло довідався від друзів за допомогою месенджера, 2-4) Павло Швець у цивільному житті за роботою, 5) дитинство у Трускавці разом з сусідами А. Нароєнком, Л. Федевичем, Є. Бродзінським, Р. Алієвим.
